Що продуктові рітейлери роблять з "некрасивими" продуктами у світі та в Україні?

Фото: Imperfect Foods

Відповідно до Індексу харчових відходів програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища, щорічно у світі викидається 17% або 900 млн тонн харчових продуктів, доступних споживачам у магазинах і домашніх господарствах. І хоча відповідальність за це лежить не лише на кінцевих споживачах, а й на постачальниках продуктів, рітейлерах і різноманітних сервісах їжі, деякі супермаркети й надалі продають нам лише “ідеальну” продукцію, уникаючи “потворної”. Як працює ринок "потворної" їжі в Україні та світі, що таке "некрасиві" продукти і хто їх купує, розібрався Retailers.

---

Чи купують споживачі “потворні” продукти?

Попри очікування споживачів, які переконані, що непривабливі продукти будуть менш смачними і, у меншій мірі, менш корисними, ніж привабливі, нове дослідження Journal of Marketing показало, що підкреслення естетичних недоліків за допомогою “некрасивого” маркування може збільшити продажі “потворних” продуктів. Це пов'язано з тим, що “потворне” маркування вказує на естетичний недолік продукту, даючи зрозуміти споживачам, що у нього немає інших недоліків, окрім непривабливості. Наприклад, французька мережа супермаркетів Intermarché привернула увагу міжнародної спільноти, коли у 2014 році почала рекламувати некрасиві продукти як "потворні". З тих пір продуктові рітейлери по всьому світу почали кампанії з продажу "недосконалої продукції" або "продукції з індивідуальним характером".

Фото: Intermarché

В іншому дослідженні вивчались наслідки нижчої ціни. Виявилося, що знижка на марковану продукцію не повинна бути занадто великою, оскільки це протидіє корисному ефекту маркування. Найкращою знижкою є 20%. 

Потім, під час дослідження iнтернет-реклами, у якому дослідники порівнювали різні описи непривабливої продукції, виявили, що термін “потворний” працює краще, ніж “недосконалий” в інтернет-рекламі.

Як зазначається, висновки дослідження суперечать поглядам менеджерів, а тому дослідники радять використовувати “потворне” маркування для продажу непривабливою продукції.

Що відбувається із “потворними” продуктами у світі?

У Франції закон зобов’язує супермаркети передавати продукти благодійним організаціям, перш ніж вони стануть непридатними до вживання. За відправку таких продуктів на смітник супермаркету загрожує штраф у розмірі декількох тисяч євро. 

Проте не штрафом єдиним, в європейських супермаркетах часто роблять знижки на продукти, у яких збігає термін придатності, але ще є достатньо часу, щоб його спожити.

Також з'являються нові стартапи, так два продуктових магазини у США Misfits Market і Imperfect Foods окремо створили свої ринки “потворної” їжі. У рамках ініціативи магазини пропонують споживачам підписку на доставку уцінених товарів.  Таким чином вони намагаються допомогти зменшити кількість харчових відходів у США. Крім того, магазини підтримують тенденцію по доставці продуктів, яка розвинулася з початком пандемії.

Компанія Misfits Market пропонує своїм споживачам лише органічну продукцію, отриману з "ферм, які збирають вручну та продовольчих центрів з усієї Америки", а також деякі продукти, такі як цитрусові та авокадо, які поставляються з-за кордону. На противагу Imperfect Foods  пропонує більший вибір продуктових товарів, включаючи м’ясо та морепродукти, широкий вибір продуктів рослинного походження, яєць та молочних продуктів, побутових та косметичних засобів тощо. На відміну від конкурента, не вся продукція, яка представлена є органічною.

За аналогічною схемою працює американський стартап Full Harvest, який у 2018 році залучив $8,5 млн інвестицій. Торговий майданчик дає можливість фермерам продавати неідеальні фрукти і овочі виробникам їжі і напоїв.

Окрім стартапів, нещодавно у Китаї Taobao від Alibaba Group відкрив магазин, у якому все продається всього за 0,01 юаня ( $0.16). У заяві Taobao йдеться про те, що магазин є першим у своєму роді онлайн-банком продуктів харчування у Китаї. Він був відкритий шанхайською благодійною організацією Green Oasis і пропонує нужденним надлишки продуктів у яких закінчується строк придатності.

Щоб гарантувати, що товари будуть доставлені  тим, хто в них найбільше потребує, магазин просить покупців надати документи як доказ їх інвалідності або низького доходу і обмежує кожного користувача покупкою тільки одного предмета кожного товару на день.

Згідно з квітневим звітом, опублікованим Taobao, понад 2,1 млн осіб купили продукцію на цій  платформі.

Що з ринками “потворної” їжі в Україні?

Наразі в Україні немає подібних стартапів по доставці “потворної” продукції, та й закону який забороняв би викидати такі продукти, а тому рітейлери самостійно вирішують це питання. Наприклад, у супермаркетах Novus і "Сільпо", товари, термін дії яких закінчується, продуктові мережі продають зі знижками від 20% і часом до 60%.

В Україні почали відкриватися фудбанки, які допомагають боротися з надмірною продукцією. Так, наприклад, “Ашан” віддає “потворні” продукти на благодійність. 

Як повідомили у пресслужбі, аби мінімізувати кількість товарів, термін яких вже закінчується співробітники на постійній основі переглядають товарні запаси як у товарних системах, так і фізично на складах. 

А також, з 2020 року в рамках зменшення харчового марнотратства, “Ашан” запустив проект фудбанку або ж продовольчого банку. Перший пілотний запуск відбувся на магазині “Ашан Південний” у м. Львів, під час запуску першого банку їжі соціального проекту "Тарілка".

Проект “Ашану” передбачає передачу на благодійність продуктів харчування, залишковий термін придатності яких не менше ніж 2 доби. Товари на постійній основі передаються благодійній асоціації партнеру, яка передає надалі їх потребуючим. Для передачі підходять товари, які не можна реалізувати через пошкоджену упаковку, але обов’язково залишається 2 дні до закінчення термін придатності. 

Також наголосили, що завдяки фудбанку вдалося допомогти понад 1000 потребуючим, передавши більше 530 кг продукції та майже 2000 товарів. А тому планують й надалі поширювати та пропагувати таке поводження з відходами, розвиваючи тісні зв’язки з благодійними організаціями та посилюючи внесок у житті місцевих громад.

“Окрім цього ми допомагаємо і тваринам, передаючи у зоопарки овочі і фрукти, хліб, крупи, котрі по гарантії свіжості зняті з реалізації за 1-2 дні до закінчення терміну придатності”, — зазначили у пресслужбі.

Також в Україні почали відкриватися банки їжі, які допомагають боротися з надлишковою продукцією. Нещодавно у Львові вже розпочав роботу  продовольчий банк їжі "Тарілка". Над проєктом якого працювали два роки. Ініціатива має на меті порятунок продуктів на межі терміну придатності з супермаркетів та передача їх нужденним.

У Києві також з березня 2021 року працює благодійний фонд "Тарілка - Київ". Команда їздить до супермаркетів та виробників і забирає їжу на межі терміну придатності або товар з пошкодженими упаковками для того, щоб передати благодійним організаціям або напряму людям, які потребують допомоги.

Перерозподіл продукції позитивно впливає на продажі

Харчові відходи, що гниють, — це не менша проблема, аніж утилізація пластику. Тому рітейлери повинні приділяти пріоритетну увагу перерозподілу надлишків як важливої частини головоломки з харчовими відходами,  про це й пише Стів Баттерворт, виконавчий директор Neighborly.

Як наголошується у коментарі, багато роздрібних торговців перерозподіляють надлишки продукції, віддаючи їжу у притулки, школи, клуби для сніданків, громадські холодильники і продовольчі банки. При цьому вони не тільки допомагають тим, хто цього найбільше потребує, а й зміцнюють довіру до власного бренду.

Недавнє дослідження, проведене на замовлення Neighborly, показало, що 69%  споживачів більш схильні довіряти компанії, яка вносить свій внесок в область, у якій вони живуть або працюють. Згодом вони з більшою ймовірністю підтримають компанію, якій довіряють, що може позитивно вплинути на чистий прибуток.

Авторка: Вікторія Лаврентій