Зображення: Jack Moreh, stockvault.net

 

Нещодавнє опитування Digital Commerce 360 показало вельми цікаві результати: близько 27% компаній у галузі онлайн-торгівлі незадоволені своєю платформою для eCommerce і мають намір змінити її. Вартість переходу респонденти оцінюють у дуже широкому діапазоні – від 25 до 500 тисяч доларів. 

Це парадоксальна ситуація: ціла четверть гравців ринку, що повністю побудований на диджиталі, незадоволені своїми ключовими технологіями ведення бізнесу й шукають їм заміну. Як ринок прийшов до цього? Що змушує онлайн-магазини мігрувати на нові платформи, витрачаючи гроші, енергію та час? Над цим питання розмірковує СЕОWEZOM Сергій Гузенко.

---

 

Які бувають платформи

Варто у двох словах сказати, який вибір взагалі наразі є у бізнесу. У найширшому сенсі eCommerce-платформа – це софт, який надає усі необхідні інструменти для продажу товарів через мережу. Такий софт може створюватися та розгортатися у різні способи, працювати з хмари або локальних серверів, надавати лише базовий функціонал та шаблони, або ж навпаки – глибокі можливості налаштування і кастомізації.

• Є вендори, які надають доступ до такого софту за моделлю SaaS/PaaS, тобто за передплатою, із регулярними платежами за сервіс. Старт онлайн-продажів з хмарною SaaS-платформою буде швидким та дешевим, усі клопоти про підтримку та розвиток платформи бере на себе вендор. Тож SaaS-платформи для eCommerce стали вкрай популярними: Shopify, BigCommerce, IdoSell та інші.

• З іншого боку, величезної популярності набули open-source платформи для онлайн-комерції, які можна використовувати безплатно. Такий софт треба встановлювати на власний сервер та підтримувати магазин самостійно, без вендора. Відтак бізнесу знадобиться технічний партнер або власна команда розробників. Натомість опенсорс надає набагато більше гнучкості та можливостей кастомізації. Найпопулярніші подібні платформи – OpenCart, WooCommerce та Magento, яке нині перетворилось на Adobe Commerce Cloud.

• Відносно нещодавно виник концепт платформ headless commerce – як відповідь на технічні обмеження SaaS-платформ та складність open-source. Її суть полягає у повному відокремленні фронтенду від бекенду. Тобто, продавець може реалізувати будь-яку “вітрину”, тоді як уся внутрішня логіка магазину буде доступна через API. Приклади таких рішень: Shopify Plus, Drupal, OroCommerce.

• Нарешті, є продавці, які не задовольняються готовими й напівготовими рішеннями, натомість розробляють власні пропрієтарні in-house системи. Це шлях великих бізнесів, або ж компаній, що прагнуть забезпечити собі кібербезпеку та технологічну незалежність. Як приклад – американські велетні Amazon та Walmart.

Причини міграції

У дослідженні Digital Commerce 360 компанії мають найрізноманітніші причини для зміни платформи: одні респонденти хочуть перенести процеси у хмару. Інші – навпаки, хочуть піти з хмари та хостити платформу на власних серверах. Проте найпоширенішою відповіддю (35%) стало бажання “знайти адаптований під нас комерційний софт, із зовнішнім хостингом в однокористувацькому середовищі”.

Що означає ця відповідь? Вона свідчить, що значна частка онлайн-магазинів незадоволена базовим функціоналом шаблонних платформ і шукає кастомізовані рішення, які можна “підігнати” під власні унікальні потреби. Крім того, компанії прагнуть забезпечити надійний хостинг своєї платформи – стабільний, захищений, стійкий до навантажень.

Зі свого досвіду ми можемо назвати низку причин, які штовхають бізнес до зміни платформи eCommerce.

• Висока вартість підтримки. Якщо щомісячні вкладення в роботу платформи протягом тривалого часу перевищують надходження від неї, то заробити щось в eCommerce буде проблематично. Варто шукати проблему або в платформі, або в самій моделі бізнесу.

• Нестача гнучкості. Онлайн потребує швидкої реакції та пластичності. Якщо навіть найменші гіміки та ноу-хау в онлайн-магазині реалізуються тижнями та місяцями, він швидко відстане від конкурентів. 

• Нестача масштабованості. Якщо магазин зростає, то він рано чи пізно приходить до необхідності працювати з дедалі більшими обсягами трафіку та розбудові нового функціоналу. Далеко не кожна платформа дозволить масштабуватися легко. 

• Складнощі у роботі з контентом та даними. Платформа має спрощувати роботу персоналу, а не навпаки. Тож невдалий чи застарілий UX може завести платформу у глухий кут – фахівці просто уникатимуть роботи з нею, саботуватимуть її.

• Моральна застарілість. Іноді платформа, з якою бізнес працював роками та десятиліттями, просто втрачає актуальність. Такі legacy-рішення зазвичай тягнуть за собою причеп з “милиць” та технічного боргу, їх важко підтримувати й неможливо модернізувати.

• Нові потреби кібербезпеки. За минулі 10 років світ навколо нас став вдесятеро небезпечнішим, безліч нових загроз виникло зокрема в онлайні. Сьогодні бізнес по всьому змушений приділяти особливу увагу захисту своїх сервісів та даних, відмовляючись від хмар на користь on-prem архітектури. 

Можна згадати й про зовнішні причини, не пов’язані з продажами. Український бізнес, наприклад, роками мігрує з платформ російського походження, відмовляється від продуктів на 1С. Колись популярна російська хмарна CRM “Бітрікс24” припиняє роботу в Україні вже з 1 червня – і це усе ще становить проблему для приблизно 10 тисяч українських компаній.

Нові складнощі

З іншого ж боку, сучасний eCommerce сильно ускладнився й потребує купи нових можливостей. Відтак ваш затишний онлайн-магазин, створений на Magento 10 років тому, сьогодні може стрімко втратити актуальність. Дедалі більше магазинів прагнуть пропонувати користувачам певний додатковий сервіс, вбудовані FinTech-інструменти та нестандартні моделі продажів. 

Яких саме нетипових можливостей може потребувати сучасний eCommerce? Наведімо декілька прикладів.

• Різноманітні передплатні формати. Це може бути як певний membership з перевагами для покупця, так і елементарна передплата на автоматичну щомісячну закупівлю певного продукту.

• Органічна інтеграція в онлайн-магазин технологій майбутнього на кшталт генеративного ШІ та AR/VR. Подібні технології можуть радикально змінити досвід покупця від eCommerce – запропонувати імерсивну презентацію продукту, відмовитись від традиційного товарного каталогу на користь віртуального продавця-консультанта тощо.

• Впровадження нових фінансових опцій та методів оплати для покупця. Наприклад, схема Buy Now Pay Later вже здобула величезну популярність, але доступна далеко не в кожному магазині. Імовірно ми побачимо і нові фінансові формати для покупців.

• Наведення мостів між традиційним eCommerce та сучасним social commerce. Статистика свідчить, що сегмент social commerce зростає швидше, ніж класична онлайн-комерція. Продажі за допомогою блогерів та інфлюенсерів мають стати звичайною практикою для онлайн-магазинів. 

• Дедалі більше онлайн-магазинів прагнуть надати унікальний додатковий сервіс, вигадують незвичайні гіміки для продажів. Це може бути онлайн-консультант для підбору косметики, чи онлайн-конструктор для конфігурації системного блоку ПК.

Усі подібні фішки потребують додаткової підтримки з перспективи бек-офісу, це додаткові рівні складності, які потребують відповідного технічного опрацювання. Імовірно тому ми й бачимо “велике переселення” зі старих платформ, яке буде лише набирати обертів.

Як не відставати від трендів?

Обмеження старих платформ загалом зрозумілі, однак чим мають відрізнятися нові платформи, які прийдуть їм на зміну? Виходячи із запитів бізнесу, це має бути щось максимально гнучке, модульне та відкрите для зручної кастомізації. 

Передплатні моделі SaaS/PaaS імовірно мають вбивчі переваги у вигляді низького порогу входу та відсутності клопотів з технічною підтримкою магазину. Єдиний клопіт власника магазину на хмарному сервісі – вчасно оплачувати його, а вендор подбає майже про все інше. Це найкращий варіант для старту бізнесу.

Однак за мірою розвитку бізнесу переваги такої платформи стають несуттєвими, а недоліки у вигляді шаблонності та жорсткої логіки виходять на перший план. Крім того, за них все ще треба регулярно сплачувати. Якщо бізнесу потрібно щось за рамками логіки платформи, то він опиняється у глухому куті.

Відтак на перший план виходять рішення, що пропонують максимум гнучкості, свободи та унікальності: подальший розвиток open-source систем, кастомна розробка, власні рішення, гібридні формати для поєднання кастомного фронтенду зі зручностями SaaS. Останніми роками ми дуже часто бачимо типову ситуацію – бізнес робить спробу запустити магазин на чомусь простому, на кшталт OpenCart. І якщо ідея магазину “вистрілює” – то звертається за розробкою кастомного рішення, яке можна буде розбудовувати на власний розсуд.

То час змінювати платформу настав?

Це суто індивідуальне питання. Для когось потреба перейти на нову платформу давно назріла та перезріла, а для когось це буде надлишковим рішенням, що поглине безліч ресурсів без суттєвої віддачі. Іноді модернізація старого є найрозумнішим рішенням, але водночас треба зберігати пильність – аби розумне рішення на практиці не виявилось черговою “милицею” та новим технічним боргом для розробників.

Та перед рішенням про апгрейд варто обов’язково обміркувати декілька питань.

1. Проблема точно у платформі? Іноді проблеми, в яких хочеться звинуватити софт, насправді сигналізують про неочевидні недоліки у процесах компанії. Тож рішення про заміну платформи має ґрунтуватись в тому числі на бізнес-аналітиці. 

2. Де ви будете за 5 років? Платформа, яка виглядає ідеальним рішенням для вас саме зараз, вже за декілька років може втратити усю свою привабливість. Тож дуже важливо пов’язувати вибір із довгостроковими цілями бізнесу.

3. Чи готові ви пройти через складний період трансформації? Міграція на нову платформу eCommerce схожа на релокацію величезного складу – це титанічна робота, що деякий час буде супроводжуватись певним безладом. Краще переконайтеся, що ваш бізнес готовий до цього, інакше безлад перетвориться на хаос. 

А ще є безліч технічних питань, які стосуються переваг та недоліків кожної окремо взятої платформи, функціоналу, просування, кібербезпеки. Усі ці питання краще обговорювати з вендором, власними фахівцями або сильною партнерською IT-командою, що має досвід в eCommerce.