Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу e-mail розсилку.
Книга "Речі, що змінили світ" Тіма Гарфорда. Від "телевечері", що сприяла жіночій емансипації, до бритвених лез – винаходу, що народив ідею подвійного ціноутворювання
Фото: "Наш Формат"
Журналіст, автор подкасту "Чорна лампа" Валерій Калниш розповідає про книгу повна назва якої "Речі, що змінили світ. Історія економіки в 50 винаходах". Тім Гарфорд – економіст, оглядач Financial Times та ведучий на BBC Radio 4 – обрав 50 речей, які, як він вважає, змінили наш світ та зробили життя таким, яким воно є сьогодні. Для нього кожен винахід, про який він розповідає, це не лише історія про людські ідеї, це розповідь про невидимі для ока процеси та складні системи, що нас оточують.
Ця книга нагадує те, що насправді пригадати важко. Час, коли СРСР та США, поки що в мирний спосіб, з’ясовували, чия система краще. Тож, 1959 рік. Москва, парк "Сокольники". Там відкрилася перша виставка "Промышленная продукция США" яку влаштували американці. Вони привезли звичайну побутову техніку, пластикові стаканчики, швидкоїжу, на кшталт сьогоднішньої "Мівіни", апарати для сушки салату… Радянським громадянам показали все, що тоді продавалося в звичайних західних магазинах, а зараз – в наших супермаркетах. До того ж, демонстрували модні сукні з костюмами та досягнення американського автопрому. І головне. Всім охочим БЕЗКОШТОВНО давали попити чорний лимонад. Це була Pepsi Cola.
Книга Гарднера – той самий супермаркет, але вже забутих речей. Читаючи книгу, ти відкриваєш їх наново. До того ж, і це, мабуть, головне, автор розповідає, до чого призвів предмет, явище або стратегія, які він обрав для досліду. Візьмемо, наприклад, колючий дріт. Він був запатентований наприкінці 19 сторіччя в США і дав поштовх для більш справедливого розподілу землі і захисту прав землевласників. Годинники удосконалюють наш час та формують наш графік життя, а універсальні магазини, впевнений Гарфорд, сприяли жіночій емансипації в усьому світі.
Про це трохи докладно. Автор розповідає про першопроходців створювачів супермаркетів. Ось трохи шокований Гаррі Гордон Селфрідж, якого відігнали від вітрини одного британського магазину, тому що він розглядав товари і це призвело до того, що за 20 років він повернувся до Лондону і відкрив супермаркет на 24 000 кв. м., чим викликав фурор, перш за все, величезними вітринами з купою товарів. А ось Александр Терні Стюард, який в Нью-Йорку перший запровадив "вільний вхід" – новаторську політику в своїх магазинах, коли продавець не насідає на покупця тільки-но той зайшов до магазину. Саме в його магазинах запровадили розпродажі товарів у яких спливає термін якості, за півціни.
Але повернемося до Селфріджа і емансипації. Ось що пише Гарднер: "Одним із його не гучних, але, по суті, революційних нововведень стало те, що він влаштував у своїх універмагах убиральні для жінок. Хай як дивно це звучить для нас з вами, але доти ніхто з лондонських крамарів не подбав про таку зручність. Селфрідж, на відміну від інших чоловіків, збагнув, що чимало жінок хотіли провести в центрі міста весь день, але не хотіли б справляти свої потреби в неохайних публічних убиральнях чи заходити для цього на чашку чаю в респектабельний готель". Згодом, він був одним з перших, хто влаштував у своєму універмазі (в Чикаго) дитячи ясла.
Або давайте візьмемо заморожені вечері, які з’явилися вперше у США в 1954 році. Їх ще називають "телевечері", бо їх можна приготувати і з’їсти не відриваючись від вечірньої телепередачі. Винайшла телевечері вчена-бактеріолог Бетті Кронін, яка працювала на харчовій фабриці Swanson. Завдяки її винаходу, підрахували соціологи, господарки стали витрачати не 4 години на добу для приготування їжі, як до їх появи, а всього 45 хвилин.
"Індустріалізація харчування, символом якої стали «телевечері», змінила нашу економіку під двома важливими оглядами. Вона звільнила жінок від багатогодинного порання на кухні й усунула важливу перешкоду на шляху до професійної кар’єри. А проте, зробивши "пусті калорії" значно доступнішими, ця сама індустріалізація харчування запустила процес гладшання людства. І тепер, як і у випадку з багатьма іншими винаходами, наше завдання полягає в тому, щоб скористатися її перевагами, не заплативши за них надто дорогу ціну", – пише Гарднер.
Гарфорд впевнений і доводить це в книзі "Речі, що змінили світ", що прості винаходи можуть запускати глобальні процеси й фундаментальні перетворення. Вони зміщують баланс економічних сил, змінюють соціальні відносини та відкривають тисячі нових можливостей. Тільки уявіть, щоби було, якби у 1440 році ювелір Йоганн Гутенберг з Майнца не винайшов друкарський верстат. Чи Кінг Кемп Жилетт не винайшов бритвені леза. До речі, дякувати йому треба не тільки за це. Саме з його винаходу народилася ідея подвійного ціноутворювання. Справа в тому, що він дуже дорого продавав свої бритви і леза – за 5 баксів (на початку XX сторіччя в США це була десь третина тижневого заробітку робітника). І вже згодом, коли сплив термін дії патентів на жиллетові леза, виникла модель коли бритвений станок – дешевий, а леза – дорогі. За таким принципом, нагадує Гарднер, живуть ті ж самі Playstation або кавоварки Nespresso – їх ігри або капсули ти можеш використовувати тільки придбавши "носій", ціна на який, насправді, невелика. На відміну від той самої комп’ютерної гри.
Книга Гарфорда – одна з небагатьох, яку можна послухати в подкастах. Знайти розділи з книги "Речі, що змінили світ" можна на сайті ВВС. Але й це ще не все. Успіх цієї книги був настільки великим, що Гарфорд вирішив продовжити і написав продовження. І назвав його невибагливо – "Наступні 50 речей, що змінили світ" (The Next Fifty Things That Made the Modern Economy).
Але вона ще поки не перекладена.