Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу email розсилку.
Замість людей купуватиме ChatGPT: 4 тренди інтернет-магазинам в Україні
E-Commerce Day
На профільній конференції E-Commerce Day лідери українського ринку, фінтех-експерти та банкіри озвучили головні тренди, які вже зараз змінюють правила інтернет-шопінгу в Україні. Вже невдовзі у минуле можуть відійти кілька звичних речей для українців.
Retailers публікує кілька цікавих тез, які українським бізнес-командам варто обговорити на наступних стратегічних зустрічах.
Хто перший впровадив штучний інтелект, той переміг
Тематичний блок про штучний інтелект став одним із найжвавіших на конференції. Дискусія показала: питання не в тому, впроваджувати чи ні, а в тому, наскільки швидко і з якою глибиною інтеграції. Сьогодні запізнення навіть на кілька місяців може коштувати компанії ринку.
“Хто буде першим — той обжене ринок. Цикл інновацій скоротився настільки, що запізнення з впровадженням технологій на два роки може вартувати компанії ринкових позицій”, — сказав CEO Devlight Ігоря Полича. За його словами, ШІ цілком може повністю перебрати на себе аналітику, операційні процеси та навіть спілкування з клієнтами.
Замість людини шукатиме і купуватиме товар штучний інтелект
Головною сенсацією ринку стала концепція agentcommerce. Ця модель повністю звільняє покупця від необхідності ходити сайтами, адже замість нього всі процеси виконують спеціальні AI-агенти. Вони самостійно шукають найкращу ціну, порівнюють характеристики й оформлюють замовлення, тож людині залишається просто дати фінальну команду.
Agentcommerce – це коли фактично весь інтернет стає вашим маркетплейсом. Споживачі запитують у ChatGPT і миттєво отримують готове рішення, — пояснює Ростислав Дюк, голова правління УАФІК.
Фінтех-колаборації маркетплейсів стали головним суперечливим трендом
Помітним трендом стали також колаборації маркетплейсів та банків, які приносять вигоду обом сторонам. Банки завдяки цьому отримують нових клієнтів, а магазини впроваджують готові фінансові інструменти на кшталт кредитів чи розстрочок без потреби створювати їх з нуля. Проте навіть у таких успішних партнерствах є свої підводні камені.
Спікери звертають увагу на те, що під час створення спільних продуктів компанії часто забувають про інтелектуальну власність.
Банк продає маркетплейс. Маркетплейс продає банк. Але під яким брендом це відбувається? На яких підставах використовуються IP-активи і торговельні марки? З нашого досвіду, в договірних документах завжди критично важливо максимально детально прописувати правила використання інтелектуальної власності. Рано чи пізно кожен проєкт завершується, тому і потрібно подбати про те, щоб партнер не залишився без своїх IP-активів, а банк — без сформованої клієнтської бази, — підсумовує радник AEQUO Олег Країнський.
Базовий український сервіс має продовжити випереджати європейський
Українці звикли до надкомфорту в оплатах та доставці, і часто починають цінувати це лише за кордоном. Погодьтеся, для нас є базою оплата частинами в один клік, зняття готівки на касі супермаркету чи миттєва доставка “день у день”.
“Якщо прибрати ці сервіси — стане дико некомфортно. Це вже гігієнічний мінімум, який ми потребуємо щодня. І знаєте, це саме те, що залишає українців в Україні. Коли вони їдуть до Європи і там цього немає — це справжній стрес для них”, — зазначає Сергій Макаренко, керівник напрямку торгових рішень ПриватБанку.
Український покупець прагне отримати максимально простий досвід також у доставці. Клієнти не хочуть заглиблюватися в процеси логістики.
“Сьогодні я іду в магазин і хочу отримати замовлення там. Завтра я буду поруч з відділенням і захочу забрати його там. Доставка є базовою частиною, яка разом з усіма іншими сервісами формує єдиний клієнтський шлях і єдиний клієнтський досвід”, — говорить керівниця напрямку розвитку ключових клієнтів Meest Пошта Олеся Копчук.
Автор: Білан Таїсія
