Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу email розсилку.
Податкова та БЕБ перевіряють ФОПи: за які популярні схеми каратимуть бізнес у 2026 році
25.05.2026
Freepik
В Україні триває активна боротьба зі штучним поділом бізнесу. Якщо кілька років тому робота через мережу пов’язаних або “родинних” ФОПів вважалася популярним способом зменшити податкове навантаження, то у 2026 році контроль значно посилився. Державна податкова служба (ДПС) разом із Бюро економічної безпеки (БЕБ) та банківським фінмоніторингом виявляють підприємців, які дроблять великий бізнес на кілька дрібних компаній чи ФОПів, щоб залишатися на спрощеній системі оподаткування.
Розповідаємо, за якими ознаками податкова та банки визначають штучний поділ бізнесу, а також які ризики та наслідки можуть чекати на підприємців у разі порушень.
Поняття “дроблення бізнесу” не існує в законодавстві України?
Головний парадокс полягає в тому, що в українському законодавстві немає окремої статті за “дроблення бізнесу”. Сама по собі реєстрація кількох ФОПів чи компаній різними родичами є абсолютно законною.
Проте податківці навчилися доводити “штучність” такої моделі. Якщо контролери бачать, що група ФОПів діє як один злагоджений організм виключно заради утримання на спрощеній системі оподаткування, наслідки будуть фінансово нищівними.
Якщо податкова виявить порушення, бізнес може втратити статус платника єдиного податку та бути переведеним на загальну систему оподаткування заднім числом. Також підприємству можуть донарахувати всі податки за весь період “оптимізації” (зокрема ПДВ і податок на прибуток) та накласти штраф у розмірі 25% від суми донарахувань.
Головні ознаки, за якими податкова та банки вираховують штучний поділ
Контролюючі органи оцінюють не лише документи, а й фактичну роботу бізнесу. Навіть якщо ФОПи формально оформлені на різних людей, підозру можуть викликати такі ознаки:
1. Спільна інфраструктура. Наприклад, підприємці працюють за однією адресою, використовують один склад, сайт, IP-адресу для клієнт-банку або навіть один номер телефону для контактів;
2. ФОПи оформлені на дружину, чоловіка, батьків чи топменеджерів компанії;
3. Одні й ті самі продавці, бухгалтери чи юристи обслуговують одразу кілька нібито “незалежних” підприємців;
4. Товар продається під однією торговою маркою, а доходи від різних ФОПів зрештою акумулюються на рахунках однієї родини.
Щоб не втратити право на єдиний податок і уникнути великих донарахувань, бізнесу варто вже зараз перевірити, як виглядають їхні процеси. У 2026 році кожному ФОП варто працювати як окремий і самостійний бізнес.