Криптоплатежі для ФОП: правові ризики, позиція ДПС і обмеження

Фото: magnific.com

Віртуальні активи вже давно перестали бути виключно інструментом для інвесторів і криптоентузіастів. Сьогодні криптовалютою оплачують товари й послуги, здійснюють міжнародні перекази, підписуються на цифрові сервіси, а великі компанії дедалі частіше інтегрують криптоплатежі як один із каналів взаємодії з клієнтами. Україна також не стоїть осторонь цих процесів. На ринку активно розвивається криптоеквайринг, а такі сервіси, як WhitePay, Binance Pay та інші платформи, дозволяють бізнесу приймати оплату у криптовалюті, пише YANKIV. 

Чому ФОП цікавлять криптоплатежі

Для фізичних осіб-підприємців така можливість виглядає особливо привабливо. Криптоплатежі відкривають доступ до нової аудиторії клієнтів, спрощують розрахунки з іноземними замовниками та дозволяють впроваджувати сучасні платіжні рішення без значних інвестицій у банківську інфраструктуру. Водночас із розвитком технологій закономірно виникає питання: чи відповідають такі розрахунки вимогам українського законодавства, зокрема правилам спрощеної системи оподаткування?

Суперечливі підходи бізнесу

На практиці підприємці часто стикаються з суперечливими підходами. Одні переконані, що приймати криптовалюту заборонено, адже Податковий кодекс вимагає розрахунків виключно у грошовій формі. Інші вважають, що криптоеквайринг вирішує проблему, оскільки підприємець фактично отримує гривню, а не віртуальні активи. Реальність значно складніша й потребує окремого правового аналізу.

Невизначеність правового регулювання

Додаткової невизначеності додає те, що регулювання ринку віртуальних активів в Україні досі формується. Законодавство вже містить визначення віртуального активу та закладає базові принципи функціонування ринку, однак питання використання криптовалют у господарській діяльності платників єдиного податку не має однозначного врегулювання. Податкові органи також не сформували сталої практики щодо криптоеквайрингу, а судова практика залишається обмеженою.

Юридична природа криптоплатежів

Саме тому підприємцям важливо розуміти не лише технічну сторону криптоплатежів, а й їхню можливу правову кваліфікацію. Навіть якщо бізнес отримує гривню, ключовими можуть стати юридична природа операції, маршрут руху коштів, договірні відносини з платіжним сервісом і роль криптовалюти в ланцюгу розрахунків.

Чи може ФОП безпечно приймати криптоплатежі

Питання криптоплатежів для ФОП на спрощеній системі слід розглядати насамперед через юридичну призму. Те, що технічно дозволяє оплату в USDT, Bitcoin, Ethereum чи інших віртуальних активах, не означає автоматичної відповідності українському законодавству.

Статус гривні та заборона криптовалюти як грошей

Ключова проблема полягає в тому, що криптовалюта не є законним платіжним засобом в Україні. Відповідно до статті 99 Конституції України, грошовою одиницею є гривня, яка використовується як базовий засіб платежу на всій території держави.

Це положення деталізується в Законі України "Про платіжні послуги", згідно з яким гривня є єдиним законним платіжним засобом і приймається без обмежень для здійснення розрахунків. Електронні гроші та цифрові інструменти можуть використовуватися лише у випадках, прямо передбачених законодавством або НБУ.

Подібний підхід закріплено і в Законі України "Про валюту і валютні операції", де також підкреслюється виключний статус гривні як засобу платежу. Таким чином, загальне правило залишається незмінним: розрахунки в Україні мають здійснюватися у гривні, якщо інше прямо не передбачено законом.

Закон "Про віртуальні активи" і його статус

У 2022 році був ухвалений Закон України "Про віртуальні активи", який мав на меті врегулювати обіг криптовалют і визначити статус учасників ринку. Очікувалося, що це дозволить повноцінно легалізувати криптооперації в господарській діяльності. Однак станом на червень 2026 року цей закон досі не набрав чинності, оскільки його імплементація залежить від змін до Податкового кодексу, які поки що не ухвалені остаточно.

Важливо, що навіть після набрання чинності криптовалюта не стане платіжним засобом. Закон прямо передбачає, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний інструмент розрахунків за товари чи послуги.

Законопроєкти та класифікація криптоактивів

У вересні 2025 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10225-д, який визначає криптоактиви як окремий вид майна. Однак і цей підхід не змінює їхнього статусу як неплатіжного інструменту.

Отже, навіть за умови подальшої легалізації ринку криптовалюта не отримає статусу грошей. Законодавство розділяє право володіти активами і право використовувати їх як засіб платежу — і друге наразі не дозволене.

Позиція ДПС щодо криптоплатежів

Практичне значення має позиція податкової служби, оскільки саме ДПС оцінює відповідність діяльності умовам спрощеної системи. Підхід податкового органу загалом є негативним: ФОП-єдинники не можуть отримувати дохід у криптовалюті через відсутність її правового статусу та неврегульованість оподаткування таких операцій.У роз’ясненнях ДПС прямо зазначається, що криптовалюта не може бути джерелом доходу для платників єдиного податку.

Ризики для спрощеної системи оподаткування

Відповідно до пункту 291.6 Податкового кодексу, розрахунки ФОП на спрощеній системі мають здійснюватися виключно у грошовій формі — готівковій або безготівковій.

Криптовалюта не підпадає під жодну з цих категорій, тому може розцінюватися як негрошова форма розрахунку. У такому випадку операція наближається до бартеру, що заборонено для єдинників.

Наслідки можуть бути суттєвими: втрата права на спрощену систему оподаткування та перехід на загальну систему з донарахуванням податків, ЄСВ, ПДФО, військового збору, ПДВ і штрафів. 

Ризики криптоеквайрингу

Окремого розгляду потребує модель із використанням криптоеквайрингу (WhitePay, Binance Pay та інші сервіси). На перший погляд вона виглядає безпечнішою: клієнт платить криптовалютою, сервіс конвертує її у гривню, а ФОП отримує кошти на банківський рахунок. Формально підприємець не взаємодіє з криптовалютою, що створює аргумент про здійснення розрахунків у безготівковій грошовій формі. Однак ДПС оцінює не лише фінальний результат, а й механізм розрахунку. 

Позиція ДПС щодо моделей криптоеквайрингу

У 2026 році ДПС у своїй індивідуальній консультації щодо моделі WhitePay не підтвердила безпечність такої схеми, наголосивши на вимозі грошової форми розрахунків. Юридично у ФОП є аргументи на захист: на рахунок надходить гривня, криптовалюта не обліковується, а розрахунок виглядає як класичний безготівковий платіж. Однак відсутність сталої судової практики та чітких роз’яснень ДПС означає, що ризик залишається відкритим.

Чи є практика перевірок

Станом на 2026 рік масової судової або податкової практики щодо криптоеквайрингу для ФОП не сформовано. Втім під час перевірок ДПС може аналізувати договори, первинні документи, маршрути платежів і взаємодію з сервісами. Важливо, що джерелами інформації можуть бути банки, фінмоніторинг і міжнародний обмін даними. 

Ризики фінансового моніторингу

Банки як суб’єкти фінмоніторингу приділяють підвищену увагу криптопов’язаним операціям. ФОП можуть запитувати про договори, інвойси, акти, технічні документи та бізнес-модель. Для ІТ-сектору це особливо актуально через нематеріальний характер послуг.

Практичний висновок

Станом на червень 2026 року ФОП на спрощеній системі не може вважати прямий прийом криптовалюти безпечним. Криптоеквайринг є менш ризиковим, але також не має чіткого нормативного підтвердження. Єдиним відносно безпечним варіантом залишається прийом оплати у гривні. Використання криптоеквайрингу потребує індивідуального юридичного аналізу кожної моделі розрахунків.