Проблеми боргів у торгівлі: жертви кризи та валютних кредитів. Колонка засновника та керуючого партнера групи компаній Investohills Андрія Волкова

29.12.2021
4446

Фото: moedelo.org

 

За даними Національного банку, частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі України станом на 1 листопада цього року знизилася до 32,7% порівняно з 33,3% місяцем раніше. З початку року зниження частки NPL становило 8,4 п.п. (58,2 млрд грн в абсолютному значенні) і сталося у банках усіх груп. Станом на 1 листопада портфель проблемної заборгованості в абсолютному вираженні становить 372 млрд грн.

При цьому більшість токсичних кредитів (понад 50% NPL), як і раніше, припадає на торгівлю. Так, станом на вересень, понад 84% кредитів роздрібної торгівлі або близько 140 млрд грн були проблемними, що більш ніж удвічі перевищувало обсяг NPL усіх галузей промисловості. Засновник та керуючий партнер групи компаній Investohills Андрій Волков у колонці для Retailers розповів про причини високої концентрації проблемних боргів у торгівлі.


Чим пояснюється така суттєва концентрація проблемних боргів у торгівлі?

Кредити на торгові операції

Це кредити, які практично нічим не забезпечені. Ліквідна застава за такими запозиченнями надається рідко. Зазвичай, це банківські позики під обладнання, під товари в обороті. Тобто по суті під майбутні грошові надходження. І звичайно, такі кредити стають найскладнішими для кредитора, якщо виникає необхідність їх стягнення.

Невисока рентабельність торгівлі

У цьому бізнесі кожна копійка на рахунку. Тому до кризи 2009 року всі великі торгові компанії надавали перевагу кредитуванню у валюті, оскільки ставки за кредитами у доларах або євро були на 2-3 п.п. нижче, ніж за позиками у гривні. А для позичальника ця різниця мала велике значення. Але після того, як гривня різко девальвувала, позичальники опинилися у складній ситуації. Особливо з огляду на те, що жодної валютної виручки у торгових компаній не було.

Криза

Під час кризи насамперед страждає торгівля. Падає споживчий попит, скорочується асортимент продукції, зменшуються обороти, знижується рентабельність і навіть різко зростає вартість запозичень. І торгівля серед перших втрачає здатність обслуговувати кредити.

Різні схеми виведення коштів

Також нерідко торгові компанії беруть участь у схемах виведення грошей з банків. Як правило, кошти виводяться на компанії-«пустушки», у кращому разі, з якимось оборотом, але без реальних активів. І коли несумлінним позичальникам приходить ідея «провернути» подібну схему, часто для цього використовуються саме торгові компанії. Тим більше, що багато юросіб мають серед своїх КВЕД хоча б один вид діяльності, пов'язаний з торгівлею. Ось і не дивно, що шахраї для вимивання грошей із банків активно використовують ті компанії, які пов'язані з торгівлею, і насамперед – з оптовою.

У той же час, навряд чи можна говорити, що кредитне навантаження стає причиною банкрутства торгових компаній. Важко згадати якісь гучні прецеденти на українському ринку. Хіба що мережа «Амстор» Вадима Новинського, яка має кредитні зобов'язання у 88 разів перевищували обсяг активів. Мережа була офіційно визнана банкрутом у 2019 році. Відповідно до судових матеріалів, загальний обсяг вимог кредиторів до боржника – 2,33 млрд грн, а обсяг активів – 26,3 млн грн.

Схожа історія і з мережею «Брусничка», яка входила до СКМ Ріната Ахметова. До 2014 року магазини цієї мережі працювали у Донецькій та Луганській областях, тому з початком військових дій на цій території мережа втратила 53 магазини, які приносили 80% усього прибутку. У жовтні 2019 року компанія визнала себе банкрутом. На той момент, за даними RAU, заборгованість ритейлера досягла 1,098 млрд грн, з яких 186 млн грн — перед банками. При тому, що оціночна вартість активів компанії становила лише близько 223 млн грн. Тобто кредитні зобов'язання перевищували вартість активів у 5 разів.

У нашому портфелі проблемних боргів також була одна з великих мереж, яка брала кредити під власні магазини та іншу нерухомість, що належить їй. Коли ми купили цей борг і почали займатися його стягненням, то досягли результату у переговорах буквально протягом місяця. Тому що власники цієї мережі розуміли: доведеться довго позиватися до нас, що негативно позначиться на роботі бізнесу. Оскільки мережа відчувала себе цілком непогано і планувала розвиватися, боржник вирішив максимально оперативно погасити борги.

Висновок

Торгівля – це ризикована з погляду кредитування галузь, яка дуже схильна до впливу тих змін, що відбуваються у макроекономічному полі. Крім того, це не найвищий маржинальний бізнес. І якщо компанія не має великого власного капіталу, в умовах кризи їй буде досить складно вижити.

Адже торговому оператору важливо пам'ятати, що як тільки він перестає виконувати кредитні зобов'язання у повному обсязі і має прострочення зі сплати навіть на місяць – це вже проблема. Бо якщо компанія почне зривати графік погашення кредиту систематично і допустить прострочення на великий термін – це може бути основою для примусового стягнення заборгованості.

Тому сумлінному позичальнику я порадив би все дуже швидко зважити і зрозуміти, що він реально може погасити і у якому режимі. Тобто розробити для себе план виходу із ситуації та йти з цим планом до кредитора.

Адже банки, насправді, також добре розуміють ситуацію і готові йти на поступки, якщо боржник поводиться адекватно, не займається шахрайством і згоден домовлятися. У такому разі завжди можна знайти компромісний варіант. Домогтися реструктуризації боргу, розстрочення його погашення чи часткового списання.

Читайте свіжі новини та аналітику про рітейл та інтернет-торгівлю в Україні та світі на нашій сторінці в Facebook , на нашому каналі в Telegram , а також підписуйтесь на нашу щотижневу e-mail розсилку.