Знизити розмір комісії за прийом банківської карти чи ні. Дискусія Владислава Чечоткіна і Олега Гороховського

19.03.2021
1854

В кінці минулого року до Верховної Ради було внесено законопроект №4364, в якому автори пропонують знизити розмір комісії за прийом банківської карти (еквайринг) при оплаті товарів і послуг. З початку березня на підтримку законопроекту публічно виступили CEO Intertop і Асоціація рітейлерів (об'єднує понад 60-ти українських і міжнародних компаній).  На цю тему також висловився співвласник Rozetka Владислав Чечоткін на своїй сторінці в Facebook. Коментатори розділилися - частина підтримує позицію рітейлерів, частина — банки. У дискусію вступив співзасновник Monobank Олег Горохівський спочатку в гілці коментарів, потім окремим постом на своїй сторінці. Публікуємо основне.


 

Через що суперечка

Дискусія між рітейлом і банками з платіжними системами почалася в середині минулого року. Тоді до Верховної Ради внесли кілька законопроектів, якими пропонувалося знизити комісію за еквайрінг, який в Україні, за даними рітейлерів, в середньому становить 2%.

Тоді ж 12 великих рітейлерів з різних сегментів вимагали від уряду підтримати один із законопроектів. У ньому пропонувалося знизити основні складові комісії еквайрінгу - міжбанківський збір (інтерчейндж) і merchant fee - комісія, яку банк, що обслуговує торгову точку, перераховує банку, картою якого зійснюється.

Учасники платіжного ринку виступали проти цього, оскільки зниження міжбанківської комісії, на їхню думку, може призвести до обвалу безготівковій економіки.

Цього року публічні висловлювання сторін продовжилися.

Rozetka & Monobank

У Верховну Раду внесли новий законопроект №4364 в кінці минулого року. У березні свою позицію висловили CEO Intertop і Асоціація рітейлерів. Вони були опубліковані в ЗМІ.

19 березня 2021 року співвласник Rozetka Владислав Чечоткін написав пост в Facebook, в якому розповідає чому потрібно знизити комісію за еквайринг. У гілці коментарів частина користувачів підтримала Владислава, частина ні. Дискусія посилилася коли пост прокоментував засновник Monobank Олег Гороховський, а трохи пізніше написав окремий пост у відповідь Владиславу.

Наводимо основні аргументи Чечоткіна і Гороховського в цій дискусії (сюди входять відповіді в гілках коментарів обох постів).

Владислав Чечоткін, співвласник Rozetka:

  • Кожна карткова транзакція в Україні коштує від 1,8 до 3%. Для Rozetka - це майже 2%. Для розуміння, чистий прибуток найбільшої торгової компанії в світі, Walmart складає приблизно 2,8% від обороту. В Україні ж тільки за обслуговування платежів беруть до 3%.
  • Будь-які постачальники з Європейського союзу, а також всім відомі Amazon або Alibaba, платять своїм банкам 0,2-0,5%. Ставка в Росії - 1%, в Казахстані - 0,7%, в Узбекистані - 0,5%.
  • В Україні встановлювати відсоток платіжні системи та банки можуть так, як їм заманеться. В Євросоюзі подібну проблему вирішили на законодавчому рівні, зафіксувавши обгрунтований тариф.
  • При такій комісії обслуговування готівкового обігу коштує в рази дешевше для Rozetka.
  • У разі зниження екварійнга Rozetka "буде рада запропонувати вам кращу ціну". Так як ритейлер, як і інші, закладає комісію у вартість товару.

Олег Гороховський, співзасновник Monobank:

  • Європейський досвід, на який посилається засновник Rozetka, вважається великою помилкою. В результаті розвиток галузі зупинилося і з'явилися додаткові витрати у клієнтів. Наприклад, платні карти, конвертації, не скрізь розвинені нові технології карткових платежів.
  • Після обмеження тарифу ціни в магазинах в ЄС не знизилися.
  • У Росії немає 1% за еквайринг. В Америці, найбільшій економіці світу, батьківщині Amazon - тариф за еквайрінг вище, ніж в Україні. Це не заважає Amazon бути в 1525 разів більше Rozetka.
  • Обслуговування кеша дешевше тільки якщо не платити податки і пропускати кеш повз каси.
  • Цей тариф торговці хочуть опустити на 1-1,5% - це приблизно 60% від діючих тарифів. При цьому зниження витратної частини рітейлерів складе, в залежності від націнки, близько 2-2,5%. Що незрівнянно.
  • Банки вклали мільйони доларів в інфраструктуру прийому платежів і емісію карт і більше половини доходів від інтерчейнж (міжбанківська комісія - ред.) віддають саме клієнтам. Цей тариф, який намагаються «віджати» - паливо всього карткового і платіжного бізнесу в країні. Більше половини його дістається клієнтам у вигляді кешбеков і бонусів, ціми грішми оплачується вартість пластика і логістики карт тощо. І якщо закон приймуть, рітейл програє більше, ніж банки - карти для клієнтів стануть платними, банки перестануть вкладати гроші в платіжну інфраструктуру, кешбеков ніяких не буде. А ще було б непогано, щоб кожен вважав свої гроші, а не заглядав в кишеню сусіда.

Читайте свіжі новини та аналітику про рітейл та інтернет-торгівлю в Україні та світі на нашій сторінці в Facebook , на нашому каналі в Telegram , а також підписуйтесь на нашу щотижневу e-mail розсилку.