Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу email розсилку.
Податкові зміни для ФОПів: як урядова ініціатива може вдарити по малому бізнесу
Retailers
Рік обіцяє бути непростим для підприємців. За вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) парламент має запровадити нові правила для ФОПів з оборотом від мільйона на рік. У такий спосіб планують боротися з великими мережами, що дрібняться на сотні фізичних осіб.
Retailers розбирався, звідки виникла ідея запровадити таке регулювання, скільки торгових мереж вдаються до незаконних схем і що може чекати на тисячі чесних бізнесів.
Щонайменше 668 мільйонів гривень повз бюджет
Увесь 2025 рік Державна податкова служба України методично збирала докази проти великих ритейлерів. У липні виконувачка обов'язків голови служби Леся Карнаух оприлюднила перші результати. Сім торгових мереж [шість з продажу побутової техніки та електроніки, ще одна з реалізації жіночого одягу та взуття] штучно розподілили свою діяльність між 491 ФОП. Сукупний оборот цих підприємців перевищив чотири мільярди гривень.
До кінця року кількість викритих схем зросла. У грудні Карнаух повідомила, що загалом ДПС встановила дев'ять торгових мереж, які використовували масштабне дроблення. Найяскравішим прикладом стала мережа «Маркетопт» з 476 магазинів, що працювала через понад 1500 ФОП.

Той самий магазин. Фото: інтернет-видання Полтавщина
Інший резонансний кейс — понад сто продуктових магазинів у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях, де БЕБ зафіксувало схему ухилення через контрольованих підприємців.
То в чому полягає “схема”? Велика компанія замість того, щоб наймати людей офіційно, реєструє їх як окремих ФОПів. Це може здатися чимось невинним, але у такий спосіб компанії уникають сплати 20% ПДВ та 18% податку на прибуток. Тільки минулого року ця схема вимила з бюджету щонайменше 668,5 мільйона гривень.
Як говорить у розмові з Retailers відомий економіст Ілля Несходовський, така сума є космічною. А кошти могли бути спрямовані на фінансування армії.

Ілля Несходовський. Фото: Facebook
«Хвороба ритейлу» може довести до в'язниці?
Серед тих, хто завзято бореться із цією проблемою і обіцяє порушникам суворі наслідки є Голова комітету Данило Гетманцев. Він неодноразово називав дроблення бізнесу на ФОПів «хворобою» українського бізнесу. За його словами, ця практика особливо поширена у food retail, але характерна й для багатьох інших галузей.

Данило Гетманцев. Фото: Facebook
У ДПС знову і знову нагадують, що спроби “роздрібнити” бізнес заради економії на податках не залишаться непоміченими й обов'язково вилізуть боком. Ухилення від податків загрожує не лише величезними штрафами, а й кримінальною відповідальністю. І з кожним роком такий ризик буде зростати, бо держава нібито посилює нагляд за пов’язаними особами та все ретельніше перевіряє фінансові операції. Зрештою економіст Ілля Несходовський не вірить у щирість держави у цьому питанні.
Компанії, які використовують схеми з дропами, є публічно відомими. Про них регулярно пишуть у соціальних мережах. Податкова служба прекрасно знає такі деталі, але особливо нічого не робить, — пояснює він.
За його словами, відомство має всю необхідну інформацію, оскільки отримує дані напряму від касових апаратів. Схему легко вистежити, бо поява нового ФОПа щокварталу разом із постійною зміною юридичної адреси виглядає підозріло. Зв’язок можуть видати також IP-адреси, з яких бізнес виходить онлайн для подачі звітності.
“Довкола дроблення бізнесу присутній інформаційний шум. Проте насправді податкова демонструє те, що я назвав би злочинною бездіяльністю у цьому питанні”, — говорить експерт. Річ у тім, що держава розробляє законопроєкт, який може ускладнити роботу малому бізнесу.
Скандальний закон, що мав навести лад, можуть не прийняти
Тіньова економіка — це бар'єр, який стоїть між Україною та грошима Заходу. Щоб отримати чергові 8,2 мільярда доларів від МВФ, Україна мусить розширити базу платників податків.
Саме тому у Міністерстві фінансів наразі готують законопроєкт із досить радикальними змінами для спрощеної системи оподаткування. Документ зобов’язує ФОП першої, другої та третьої груп ставати платниками ПДВ одразу після того, як їхній річний обіг перетне позначку в мільйон гривень.
Для розуміння: оборот в 1 мільйон гривень на рік це заледве 83 тисячі на місяць. Тобто наслідки на собі відчує маленький бізнес. Податкове навантаження для мікропідприємців може зрости на 40% чи більше.
Вже на днях законопроєкт мають мають подати до парламенту, прийняти до кінця березня, а в дію він має вступити з 1 січня 2027 року.
“Формально це вимога міжнародних партнерів. Та насправді всі ідеї МВФ зазвичай народжуються в головах Міністерства фінансів. Мінфін запропонував ввести ПДВ для всіх. А МВФ не заперечував, бо отримав розрахунки, що введення ПДВ для ФОПів принесе додатковий мільярд доларів до бюджету. Проте ці розрахунки маніпулятивні. Ми їх перевірили і такої суми там немає”, — розповідає у розмові з Retailers Ілля Несходовський.
Економіст зазначив, що аналітичні центри вже написали спільну публічну заяву про помилковість цього рішення Мінфіну. За його словами, обурення українців може домогти зупинити ухвалення цього закону.
Багато підприємців зараз воюють на фронті. Коли вони повернуться, неминучі масові та жорсткі протести. Нагадаю, малий бізнес завжди був рушійною силою протестів в Україні. Згадаймо хоча б податковий майдан проти Азарова. Цього разу протести точно не будуть толерантними. Якщо Кабмін почне впроваджувати цю ініціативу, він серйозно постраждає, — застерігає він.
Крім того, він не вірить у підтримку цього законопроєкту в парламенті. На його думку, навіть усередині фракції “Слуга народу” щонайменше половина депутатів виступить проти такого рішення. Те, що Верховна Рада врешті-решт не підтримає скандальну ініціативу, прогнозує і Ярослав Железняк із профільного комітету парламенту.
Якщо все ж таки проголосують, закриється ще більше бізнесів?
За даними аналітичної системи YC.Market, кількість ФОПів в Україні вперше за останні роки може зменшитися. У 2025 році зареєстрували близько 244 тис. нових підприємців, але одночасно припинили діяльність приблизно 258 тис., тобто закривається більше, ніж відкривається.

Статистика YC Market
Економіст Ілля Несходовський упевнений, що незмінна політика держави призведе не лише до закриття ФОПів, а й до появи величезної кількості схем ухилення.
“Щоб контролювати ПДВ, потрібно контролювати продажі. Якщо всі почнуть торгувати виключно за готівку, як держава взагалі збирається контролювати сплату ПДВ? Усі ФОПи просто оголосять, що приймають тільки кеш. Це створить ще більший тіньовий ринок”, — говорить він.
За його словами, в Україні тривалий час формували культуру використання касових апаратів. Створили програмні РРО (реєстратор розрахункових операцій — ред.), розробили безкоштовні або дешеві моделі, які коштують набагато менше за ті величезні “бандури”, що були раніше. А тепер держава робить усе, аби ніхто не видавав чеків.
Тим часом україські підприємці все активніше обговорюють варіанти подальших дій. Власниця шоурумів у Кривому Розі Олена Савченко (ім'я змінено на прохання героїні) поділилася своїм досвідом із Retailers.
У нас три магазини одягу, кожен оформлений як окремий ФОП, із загальним річним оборотом близько 3,5 мільйонів гривень. Наша рентабельність невелика, тому додаткові 20% ПДВ означають або підвищення цін для клієнтів, або дуже великі збитки для бізнесу. Поки не вирішили, що будемо робити, — говорить жінка.
Чи ухвалить парламент гучний законопроєкт до кінця березня і як це вплине на стосунки з МВФ — покажуть найближчі місяці. Однак вже зараз зрозуміло, що компроміс між інтересами держави, вимогами міжнародних партнерів та комфортом малого бізнесу знайти буде непросто.
Автор: Білан Таїсія
