Верховний Суд пояснив, як визначити, чи особу зняли або виключили з військового обліку

Фото: lexinform.com.ua

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду переглянув справу щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів стосовно статусу особи, повідомляє "Судово-юридична газета".

Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно відмовили у задоволенні позову, оскільки не встановили, яка саме облікова дія була фактично здійснена щодо позивача — зняття з військового обліку чи його виключення, а також не дослідили правові та фактичні підстави внесення відповідного запису до військово-облікового документа.

Обставини справи

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невнесення до електронного реєстру відомостей про його виключення з військового обліку та зобов’язати внести відповідні зміни.

На обґрунтування позову він вказував, що був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". Як підтвердження він посилався на запис у тимчасовому посвідченні, виданому замість військового квитка.

Водночас згідно з даними, відображеними у застосунку "Резерв+" та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, позивач і надалі обліковувався як військовозобов’язаний.

З метою усунення розбіжностей представник позивача неодноразово звертався до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки із адвокатськими запитами щодо внесення до електронного реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку. Оскільки зміни не були внесені, а відповіді фактично не надходили, позивач звернувся до суду.

Під час розгляду встановлено, що у тимчасовому посвідченні міститься запис про те, що особу "знято з військового обліку", однак одночасно міститься посилання на статтю 37 Закону із зазначенням пункту, який, за твердженням позивача, відповідає саме підставам виключення з військового обліку.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Київський окружний адміністративний суд, з позицією якого погодився Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовив у задоволенні позову.

Суди виходили з того, що Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" чітко розрізняє поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", які мають різні підстави та правові наслідки. Суди зазначили, що виключення з військового обліку означає втрату статусу військовозобов’язаного, тоді як після зняття з обліку особа такого статусу не втрачає.

Оцінивши тимчасове посвідчення, суди дійшли висновку, що в ньому зафіксовано саме зняття з військового обліку. На їхню думку, саме посилання на норму статті 37 Закону не змінює змісту запису. Відтак вони визнали правомірним відображення в реєстрі даних про перебування позивача на військовому обліку.

Правова позиція Верховного Суду

Переглядаючи справу, Верховний Суд звернувся до своєї попередньої правової позиції, викладеної у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24, згідно з якою законодавство чітко розмежовує "зняття" та "виключення" з військового обліку з різними підставами і наслідками.

Суд наголосив, що виключені з військового обліку особи втрачають статус військовозобов’язаних, тоді як зняті з обліку — залишаються у цьому статусі. Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій передчасно встановили, що позивача було саме знято з військового обліку.

Колегія суддів зазначила, що хоча формулювання у тимчасовому посвідченні містить слова "знятий з військового обліку", суди не надали належної оцінки тому, що цей запис одночасно містить нечітке посилання на правову норму, яке не дозволяє однозначно встановити конкретний пункт і частину статті 37 Закону, на яку посилався суб’єкт владних повноважень.

Верховний Суд підкреслив, що стаття 37 Закону має складну структуру та містить різні підстави як для зняття, так і для виключення з військового обліку. При цьому фактичні обставини мають відповідати конкретній правовій підставі, визначеній законом.

Суд звернув увагу, що в разі визнання особи непридатною до військової служби така підстава відповідно до закону є підставою саме для виключення з обліку, а не для зняття. Відтак формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі, а суб’єкт владних повноважень не має дискреції самостійно обирати між зняттям і виключенням за однакових підстав.

Колегія суддів констатувала, що у спірному документі поєднано взаємовиключні дані: з одного боку — "зняття з військового обліку", з іншого — посилання на норму, яка може свідчити про виключення. Така суперечність потребує встановлення фактичного змісту запису та підстав його внесення.

На думку Верховного Суду, суди не могли обмежитися буквальним тлумаченням запису. Вони були зобов’язані з’ясувати, яка облікова дія фактично здійснена, які обставини її зумовили, чи відповідали вони закону, а також дослідити всі документи військового обліку та інші докази.

Верховний Суд наголосив, що встановлення факту — знято чи виключено особу з обліку — є ключовим для визначення її статусу військовозобов’язаного та правомірності даних у реєстрі.

Оскільки суди не забезпечили повного та об’єктивного з’ясування обставин справи і не встановили належних підстав внесення запису, Верховний Суд визнав це порушенням процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд частково її задовольнив, скасував рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, а справу №320/29761/25 направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суд має встановити фактичну облікову дію щодо позивача, з’ясувати правові та фактичні підстави внесення запису до військово-облікового документа та надати оцінку всім доказам з урахуванням висновків Верховного Суду.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.