Дистанційна робота і бронь: хто може отримати відстрочку від мобілізації

Фото: varta1.com.ua

Бронювання працівників залишається одним із ключових інструментів для стабільної роботи бізнесу, адже напряму впливає на кадровий ресурс підприємства. Водночас у багатьох працівників, які працюють дистанційно, досі виникає питання: чи можуть вони отримати бронь від мобілізації, пише "24 Канал".

Чи можуть забронювати працівника на дистанційній роботі?

Як пояснив юрист Юрій Айвазян на платформі "Юристи.UA", дистанційний формат роботи сам по собі не є перешкодою для бронювання. Роботодавці мають право подавати на бронь і працівників, які працюють онлайн. Наразі право на бронювання мають критично важливі для економіки, обороноздатності та функціонування держави підприємства. Залежно від категорії, вони можуть бронювати до 50% персоналу або весь штат.

Тому, якщо компанія має статус критично важливої, дистанційна робота працівника не повинна стати підставою для претензій з боку ТЦК. Ключове значення має не формат зайнятості, а роль працівника у забезпеченні діяльності підприємства чи державних процесів. Крім того, право на бронювання мають не лише компанії зі статусом критично важливих. Таку можливість можуть отримати й підприємства, які працюють за державними контрактами у сфері оборонно-промислового комплексу або в інших напрямках, важливих для функціонування держави.

У яких випадках бронювання неможливе?

На порталі "Дія" зазначено, що частина вимог стосується не компанії, а самого працівника. Роботодавець не зможе оформити бронювання, якщо людина:

• не підлягає бронюванню (є призовником, резервістом, вже має бронь чи відстрочку, не перебуває або виключена з військового обліку);
• не входить до вікової категорії 18–60 років;
• офіційно не працевлаштована в компанії;
• відсутня у Реєстрі військовозобов’язаних.

Постанова Кабміну №76 визначає базову умову бронювання: працівник має перебувати у штаті та мати чинний трудовий договір із роботодавцем.

Що робити, якщо відстрочка зникла через технічний збій?

Іноді працівники стикаються з ситуаціями, коли оформлена відстрочка стає недійсною або зникає через технічні помилки. 

За наявною інформацією, Міністерство оборони України працює над усуненням технічних недоліків. Водночас із практичної точки зору, безпечніше повторно подати документи через ЦНАП, щоб зафіксувати належне звернення, – каже Вадим Гречківський.

Фахівці радять уважно перевіряти статус власних документів, адже подібні випадки нині не поодинокі.

Чи можуть змінити правила бронювання?

У Верховній Раді вже обговорюють можливі зміни до системи бронювання. Зокрема, йдеться про ймовірне скорочення кількості заброньованих працівників на підприємствах.

Народний депутат Руслан Горбенко заявляв, що критерії бронювання залежать від балансу між потребами армії та економіки. За його словами, вимоги до отримання статусу критично важливого підприємства поступово посилюються.

Водночас міністр економіки Олексій Соболев вважає, що механізм бронювання потребує перегляду кожні 6–9 місяців з урахуванням поточної ситуації в країні.