Бізнесу готують нові перевірки й штрафи: що зміниться з 1 липня

 

З 1 липня 2026 року для українського бізнесу стартують нові правила контролю за виконанням нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Роботодавців перевірятимуть за новим порядком, а за невиконання вимог нараховуватимуть цільові внески, штрафи та пеню.

Про це йдеться у постанові Кабміну №659, якою затверджено новий порядок перевірок роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

За даними Опендатабот, у 2025 році бізнесу вже нарахували 2,76 млрд грн штрафів за непрацевлаштування людей з інвалідністю. Було оштрафовано 8697 роботодавців — це близько 10% від тих, хто мав виконати норматив. Середній розмір штрафу становив 317 000 грн і за рік зріс на 20%.

Водночас значну частину таких санкцій бізнес оскаржував у судах. За даними Опендатабот, майже половину справ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю програв.

Який норматив діє для бізнесу

В Україні роботодавці мають виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю.

Компанії, де працює від 8 до 25 людей, мають створити щонайменше одне робоче місце для людини з інвалідністю. Якщо у роботодавця понад 25 працівників, частка таких робочих місць має становити 4% від штату.

Якщо норматив не виконується, роботодавець має сплатити цільовий внесок за кожне незайняте робоче місце.

Що зміниться з 1 липня

З 1 липня 2026 року контроль за виконанням нормативу проводитиметься за новими правилами. Перевірки здійснюватиме Держпраці та її територіальні органи.

Планова перевірка триватиме не більше 10 робочих днів. Для роботодавців, які належать до мікро- та малого підприємництва, строк скорочується до 5 робочих днів.

Позапланова перевірка також може тривати до 10 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва — не більше 2 робочих днів.

Підставою для позапланової перевірки може бути заява самого роботодавця, невиконання попереднього припису Держпраці, звернення фізичної особи про порушення її прав або інформація Пенсійного фонду України, яка містить ознаки невиконання нормативу.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що роботодавець не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, йому нарахують фінансові санкції.

Скільки доведеться платити

Якщо підприємство не виконує норматив, воно має самостійно розрахувати та сплатити цільовий внесок за кожне незайняте робоче місце.

Розмір внеску становить 40% від середньомісячної зарплати на підприємстві за кожен місяць невиконання нормативу в поточному кварталі. На період воєнного стану діє пільгова ставка — 50% від цієї суми, тобто фактично 20% від середньої зарплати.

Якщо роботодавець самостійно не розрахував і не сплатив внесок вчасно, податкові органи можуть накласти штраф у розмірі 7% від несвоєчасно сплаченої суми.

Якщо порушення виявили під час перевірки Держпраці або на підставі даних ПФУ, штраф становитиме 10% від донарахованої суми за кожен звітний період, але не більше 50% від загальної суми донарахування.

Також на суму недоїмки нараховується пеня — 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення. За неподання, несвоєчасне подання або подання звітності не за встановленою формою передбачено штраф у розмірі 170 грн.

Чому новий підхід критикують

Народна депутатка Ніна Южаніна розкритикувала підхід держави до працевлаштування осіб з інвалідністю. На її думку, система не стимулює бізнес створювати робочі місця, а фактично перетворює невиконання нормативу на ще одне фінансове навантаження.

“Формально логіка зрозуміла: стимулювати роботодавців брати на роботу людей з інвалідністю. Але на практиці не всі робочі місця адаптовані, не всі професії дозволяють таке працевлаштування, бізнес часто не отримує підтримки для створення таких місць. І тоді штраф перетворюється не на стимул, а на додатковий податок за невиконання нормативу”, — зазначає Южаніна.

Вона наголошує, що після війни кількість людей з інвалідністю в Україні зростатиме, тому питання їхнього працевлаштування стане не лише соціальним, а й економічним.

На думку депутатки, ефективна модель має будуватися не навколо штрафів, а навколо компенсації витрат роботодавцям, адаптації робочих місць, супроводу працівників і гнучких форм зайнятості.

“Штрафи у 2,76 млрд грн — це не про успіх політики. Це про те, що система не стимулює працевлаштування людей з інвалідністю, а карає за його відсутність. Метою має бути не збільшення штрафів, а реальне створення робочих місць для людей з інвалідністю та їх інтеграція на ринок праці”, — пише Южаніна.