У Верховній Раді пропонують ввести обмеження для ФОПів працювати з юрособами. Як це може вплинути на ритейл?

03.02.2022
1848

Наприкінці січня голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев повідомив про те, що ФОПам третьої групи можуть обмежити можливість співпрацювати з юридичними особами. 

Пізніше міністр фінансів України Сергій Марченко сказав, що вважає недоцільним запроваджувати це обмеження через “чутливість з питання ФОП для суспільного та політичного середовища”. 

За останній час в Україні з'являється все більше ФОПів у торгівлі, ритейлі, ресторанному бізнесі. У 2021 році їхня кількість збільшилася на 4% (83 257) загалом до 2 млн. У топ-3 сфер, де працюють ФОПи входять кафе і ресторани — кількість підприємців тут зросла 7 000. 

Retailers з`ясовував, як таке обмеження може вплинути на ритейлерів. 


Хто такі ФОпи третьої групи та юрособи? 

ФОПи третьої групи — це фізичні особи та підприємства, які займаються будь-якими видами діяльності, дозволеної на спрощеній системі оподаткування. Так ФОПи сплачують податки — 5% з доходу або 3%+ПДВ. Їхній обсяг доходу має бути 7 млн гривень на рік, до того ж у них немає обмежень по кількості найманих працівників. 

Юридичні особи можуть реєструватися, як, приміром, ТОВ, і бути на спрощеній системі оподаткування або на загальній системі. Якщо це спрощена система, то для юридичної особи гранична сума доходу на рік складає 5 млн грн і вона сплачує 5% єдиного податку від суми валового доходу, якщо юридична особа не платник ПДВ, і сплачує 3% єдиного податку від суми валового доходу за вирахунком ПДВ, якщо юридична особа і так сплачує ПДВ.

Юридична особа більш підзвітна: у такій компанії потрібно офіційно оформити принаймні одного працівника — директора — і сплачувати податки по найманому працівнику у розмірі: ПДФО (податок на фізичні особи) 18%, ЄСВ (єдиний соціальний внесок) 22%, а військовий збір — 1,5%. Окрім цього, потрібно вести податковий, бухгалтерський облік та кадрову документацію. Відповідно треба найняти бухгалтера і персонал. 

Що хочуть змінити? 

Данило Гетьманцев запропонував обмежити співпрацю фізичних осіб-підприємців з юридичними особами, мотивуючи це тим, що це може скоротити схему від ухилення податків з зарплат, за якої найманого працівника оформлюють як ФОПа (сплата 5% з зарплати), а не як працівника у штат (22% ЄСВ, 19,5% ПДФО + військовий збір).

Це обмеження є частиною загального “пакету реформ” з детінізації зарплат, у рамках якого Гетьманцев також пропонує знизити ефективну ставку оподаткування, запровадити сімейне декларування та ввести податок на виведений капітал як опцію для середнього бізнесу з оборотом до 200 млн.

Станом на лютий 2022 року ініціатива Гетьманцева про “детінізацію” ще не розглядалася у Верховній Раді, однак її можуть розглянути пізніше у цьому році. 

Що думають про це ритейлери та заклади? 

Керівник служби внутрішнього аудиту компанії VolWest Group Віктор Мороз  і фінансовий директор CFO RedHead Corporation (торгова мережа “Антошка”) Ярослав Гордейчук кажуть, що їхні компанії співпрацюють з ФОПами третьої групи у сфері послуг, зокрема проведення маркетингових промоакцій, ІТ послуг, реклами та дослідження ринку і т.д. Гордейчук додає, що загроз по торгівлі для них немає. 

За словами Гордейчука, якщо ініціатива від Гетьманцева буде прийнята, то, скоріш за все, вони шукатимуть альтернативу серед юридичних осіб та це, відповідно, стане причиною збільшення витрат. Підтверджують це і у Brocard — за їхніми даними, вартість покупки послуг у юридичних осіб зросте на 20% (ставка НДС). 

У Brocard також зазначають, що у разі прийняття ініціативи Данила Гетьманцева про обмеження, компанія не матиме вибору, адже працює з ФОПами, які оперативно та якісно надають різні послуги. Ритейлер резюмує, що такі обмеження мають стосуватися лише великого бізнесу, який неправомірно використовує спрощене оподаткування. 

Директорка аналітичного центру “Ресторани України” Ольга Насонова зазначає, що зараз ресторани та заклади громадського харчування здебільшого реєструються як ТОВ, а кухня або бар — окремо реєструється на ФОП. При цьому персонал закладу, зокрема, офіціанти — це ФОП. Договори на доставку продуктів укладаються з компаніями, які зареєстровані як ТОВ. 

За словами Насонової, у разі створення та прийняття законопроєкту про обмеження роботи ФОПів та юросіб, закладам доведеться все переоформлювати на якусь одну з юридичних форм власності — ТОВ або ФОП. Ольга Насонова зазначає, що якщо все переоформлювати на ТОВ, то заклади ухилятимуться від сплати податків, адже НДС тоді складатиме 20%. 

Джерело: Depositphotos

Автор: Олександр Шаріпов  

Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу e-mail розсилку.