Держрегулювання цін на певну категорію продуктів може привести до скорочення асортименту товарів, які підпали під цінове регулювання. Експерти, ритейлери та асоціації виступають проти

20.01.2022
1066

Фото: Слово і діло

Кабінет міністрів України під час засідання 12 січня на період дії карантину тимчасово встановив торговельну надбавку на рівні щонайбільше 10% на деякі продукти. Окрім цього, 19 січня, Кабмін планував розширити список продуктів, на які встановлено максимальну торгову націнку та внести до нього пшеничний хліб. Але, з ініціативи міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, це рішення відклали на невизначений термін. 

Retailers вирішив дізнатися, як державне регулювання вплине на самі ціни, а також, чому ритейлери просять уряд відкласти введення в дію таких змін.


Обмеження націнки стримає зростання цін?

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що уряд запроваджує комплекс заходів для забезпечення українського споживача доступними харчовими продуктами. Таким чином, за його словами, граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та запровадить прозорий механізм ціноутворення, які мають істотну соціальну значущість.

Проте, експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер, вважає, що така ініціатива не призведе до зниження цін. «Обмеження націнки одних товарів може змусити ритейлерів займатись перехресним субсидіюванням – отримувати прибутки від «не соціальних» товарів та за рахунок цього тримати невисоку маржу на «соціальні». 

Відповідно, така ініціатива не призведе до зниження цін, оскільки подорожчання багатьох товарів сьогодні відбувається на рівні виробництва через підвищення собівартості. А драйвери продуктової інфляції знаходяться за межами впливу влади», — підсумував експерт.

Яку реакцію викликали дії влади серед бізнесу?

Асоціація ритейлерів України 13 січня опублікувла заяву, у якій звернулася до уряду з проханням відкласти введення в дію таких змін у зв’язку з відсутністю достатнього часу їх впровадження та нерозумінням бізнесу чіткого механізму ціноутворення. А також попросила представників уряду провести нараду з представниками роздрібного ринку харчових продуктів для обговорення ефективності такого регулювання. 

Також асоціація звернула увагу на те, що проект постанови не передбачає перехідного періоду для його впровадження, що надало би можливість галузі ритейлу підготуватись до змін у регулюванні, а також надати свої пропозиції представникам влади. 

Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) також висловили занепокоєння даною ситуацією, звернувши увагу на те, що впровадження цього правила вимагатиме необхідності адаптування внутрішніх процесів, внесення змін до договорів з постачальниками, налаштування інших процесів підприємств, з метою подальшого безперебійного забезпечення споживачів соціально значущими товарами. 

Крім цього, в асоціації просять скасувати постанову, проте якщо це зробити неможливо, відтермінувати введення її в дію щонайменше до 1 березня 2022 року, але не раніше моменту проведення наради з представниками роздрібного ринку харчових продуктів та надання чітких роз'яснень щодо порядку її реалізації.

Такої ж думки дотримуються й продуктові ритейлери. Зокрема, компанія Metro Україна також закликала Кабінет міністрів скасувати постанову про державне регулювання цін на соціально значимі продукти харчування. «Ринок ритейлу в Україні сам по собі є надзвичайно конкурентним, що стимулює його гравців до постійного вдосконалення своїх пропозицій, — заявила Олена Вдовиченко, директорка Metro Україна. — Однак, державне регулювання цін, на жаль, повертає нас до радянських методів планової економіки, що у свою чергу  може призвести до дефіциту товару на полицях магазинів».

У свою чергу генеральний директор корпорації "АТБ" Борис Марков, також зазначив, що встановлена урядом планка націнки може призвести до призупинення реалізації соціально-значущих категорій продуктів, на які Кабмін  вирішив обмежити торгову надбавку. При цьому згодом пояснив, що про припинення продажу таких продуктів у магазинах "АТБ" не йдеться.

 

У мережі супермаркетів Varus зазначають, що на ряд SKU готові дотримуватись обмеження націнок. Проте додають, що ритейлер буде змушений покрити збитки від обмеження націнок на соціально значущі товари за рахунок підвищення націнок на інші позиції, що призведе до зростання цін у роздрібній торгівлі та зробить товари менш доступними для населення. 

Для покриття сукупних витрат потрібно буде підвищити націнки на інші продукти на полицях, зазначають у мережі. «В перспективі обмеження націнки може призвести до того, що ритейлу буде не вигідно торгувати товарами, на які розповсюджується націнка. Так, це потенційно може призвести до відмови закупівель цих товарів. Або скорочувати кількість персоналу та мережі. Скорочення персоналу та мережі ми не розглядаємо, тож будемо шукати ринкові механізми вирішення цього питання», — розповіли у коментарі Retailers в мережі Varus. 

 

Чого очікувати?

Роман Нейтер зазначає, що ефект від ініціативи для конкретного ритейлера залежить від його контрактів з постачальниками та від конкретного товару. Проте, за його словами, потенційно можна очікувати, що продуктові мережі будуть скорочувати (або принаймні намагатися скорочувати) асортимент товарів, що підпали під цінове регулювання, а присутність товарів на полицях може падати разом із їх якістю. 

«Для частини продукції, там, де це можливо – може змінюватись маркування. Наприклад, замість молока жирністю 2,5% (у плівці), що потрапило під регулювання, ми зможемо побачити на полицях молоко жирністю 2,6%. Крім того, нове регулювання, а особливо адміністрування, збільшує корупційні ризики через можливість державних органів прийти до бізнесу з перевірками», —  спрогнозував він.

А також зазначив, що для іншої категорії товарів, де такий механізм не працює, наприклад, цукру, гречаної крупи, соняшникової олії, можна очікувати на повільне скорочення асортименту.

Постанова лише створює зайві адміністративні витрати для ритейлерів, що призведе виключно до здорожчання продуктів, каже директор Центру Економічної Стратегії Гліб Вишлінський.

«Досвід кількох десятиліть регулювання торгових націнок показує, що воно ніколи не допомагало стримати зростання цін – це виключно імітація дій з боку уряду. Щобільше, на сьогодні велика частка ритейлу – великий організований риітейл, який має складні договірні відносини з постачальниками, і будь-яке подібне обмеження легко обійти. Воно є виключно джерелом додаткових витрат та юридичних ризиків для великих мереж», — зазначив експерт у коментарі Retailers.

Авторка: Вікторія Лаврентій

//Оновлено. Коментарі Гліба Вишлінського та торгової мережі Varus були додані після публікації матеріалу//.

Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу e-mail розсилку.