Ностальгія, UGC-контент і штучний інтелект: 5 трендів ритейлу у 2026 році

Український ритейл може збільшити продажі та довіру  

Якщо ви працюєте в ритейлі, то напевно вже помітили, що поведінка клієнтів суттєво змінилася порівняно з тим, що було два роки тому. І головне питання зараз – чи готові ви до того, як споживачі поводитимуться у 2026?

Нещодавно Google поділився своїм баченням маркетингових трендів на наступний рік. Ці прогнози вже вивчають підприємці у всьому світі. 

Retailers розповідає, як працюватимуть ці тенденції в Україні та чи всі їх можна адаптувати до наших реалій.

Продавати не продукт, а емоцію

У Google зазначають, що емоційні кампанії працюють значно ефективніше за раціональні. Зокрема, ностальгія може підвищити симпатію до бренду майже на 20%. 

Наприклад, японська компанія споживчої електроніки та відеоігор Nintendo повернула Пола Радда, актора з відомої реклами 1991 року, для нового рекламного ролика. У ретро-стилі команда відтворила його молодий образ із 90-х. А французький дім моди Louis Vuitton інтегрує елементи з минулих культових колекцій у нові сезони.

Пол Радд у новій рекламі. Останній раз він працював з Nintendo 34 роки тому 

Українські бренди можуть адаптувати цей тренд під локальні реалії.

“Ми вже бачимо зростання інтересу до української автентики, переосмисленої в сучасному форматі. Паралельно повертаються естетика 80-х, 90-х і зухвалих нульових”, — говорить засновниця Marketing Club Lviv Наталія Головачко.

У ритейлі ностальгія працює саме через переосмислення минулого. Старі методи та образи мають стати основою для чогось нового. Як пояснює експерт з маркетингу роздрібної торгівлі Володимир Поліщук, цей підхід активно використовує мережа супермаркетів “Сільпо”. Вони грають на точках упізнавання та асоціаціях. 

Проте ностальгія – це емоція, яка дуже швидко приїдається. Ностальгічні речі дивують переважно на початку, а з часом втрачають здатність тримати увагу. Саме тому кампанії «Сільпо» мають формат короткого спалаху і є свідомо тимчасовими рішеннями, — зазначає експерт.

Володимир Поліщук

За його словами, у ритейлі завжди працював затишок. Архетип продуктового ритейлу – це “свій хлопець”, який говорить простою мовою та розуміє покупця.

Продавати “життя тут і зараз”

Серед інших трендів, помітних сьогодні – зосередження на поточному благополуччі. Люди по всьому світу борються з тривожністю та емоційною втомою, тому хочуть отримати негайні винагороди.

"Це глобальний тренд, але в Україні він особливо відчутний через повномасштабну війну. Люди дедалі частіше витрачають гроші на враження і маленькі радощі, які допомагають відволіктись й підтримати себе", — говорить маркетологиня Наталія Головачко. 

На її думку, у 2026 році ритейлерам варто проаналізувати поведінку кожного клієнта й знайти індивідуальну цінність.

“Для когось цінністю буде ковток хорошої кави щоранку, когось радує приємний сюрприз, а для когось важливою покупкою є нові шини. Потреби різні, як і цільові аудиторії. Тут неможливо узагальнювати”, — наголошує експертка.

Аби максимально відповідати запиту на поточний добробут Google радить перестати продавати кінцевий результат і почати продавати проміжні кроки. Наприклад, програми лояльності та шлях клієнта розбити на менші, але миттєво приємні етапи та нагороди. 

Однак, як говорить Володимир Поліщук, в Україні така стратегія не завжди економічно вигідна. Постійно “давати тут і зараз” у наших реаліях складно і дорого. Найкраще для ритейлу працюватиме бонусна система, яка буде мотивувати людину повернутися за наступною покупкою. 

“Через кліпове мислення і постійний потік інформації навіть найприємнішу емоцію людина може забути за п’ять хвилин. Про себе потрібно нагадувати”, — говорить експерт.

Продавати довговічність та енергоефективність 

Ще один важливий тренд звучить англійською як “one product at time”, тобто одна річ на довгий період. Останнім часом споживачі більше не реагують на розмиті гасла про порятунок планети. Люди більше звертають увагу на надійність, довговічність і якісну економію.

У 2026 році довіру клієнта формуватимуть гарантії, якість, позитивні відгуки та зрозуміла історія продукту. Людина не хоче купувати річ “на кілька днів”. Вона хоче бути впевненою, що покупка прослужить роки, — підкреслює Наталія Головачко.

Таке позиціонування стає фундаментом для брендів, які мислять стратегічно й орієнтуються на тривалу лояльність клієнтів. Водночас для українського споживача з невисоким або середнім доходом цю ідею важливо правильно подати.

Експертка радить поєднувати раціональні аргументи з емоційними.

“Варто показувати, що дешевий товар часто не приносить радості, адже часто ламається і викликає розчарування. Натомість якісний продукт дає відчуття задоволення, спокою і впевненості. Добре працюють сценарії “до і після” та цифрові порівняння”, — говорить вона. 

Наприклад, якщо товар коштує на 20% дорожче, але служить на кілька років довше, це можна наочно показати цифрами. 

Наталія Головачко

Використовувати штучний інтелект 

Генеративний ШІ вже змінив підхід до ритейлу, але його потенціал лише починає зростати. Свого часу меблева корпорація IKEA реалізувала неймовірну ідею та запустила додаток на основі доповненої реальності. Платформа пропонує відсканувати реальну кімнату користувача та «примірити» меблі у ній перед покупкою.

Використання додатку IKEA

Потенційний клієнт фотографує простір смартфоном, програма стирає наявні меблі за допомогою ШІ та замінює їх віртуальними моделями з каталогу IKEA у 3D-візуалізації. 

Згенерований контент та конструктори у режимі реального часу можна адаптувати під різний формат. Однак, як прогнозує маркетолог Володимир Поліщук, вже до кінця 2026 року з’явиться сильний запит на правдивий і живий контент.

Річ у тім, що люди втомлюються від згенерованого. Навіть якщо з часом він стане якіснішим, відчуття штучності й неправди нікуди не зникне. 

Днями спілкувався з клієнтом із сфери автосервісу. Я порадив йому знімати реальність. Є бруд – покажіть бруд. Ви щось крутите, і воно скрипить – нехай скрипить. Якщо ми говоримо про фізичний ритейл, то важливо показувати реальних людей. Не ідеальних моделей, а тих, хто щодня виходить на роботу, допомагає покупцям, викладає товар і стежить за тим, щоб у магазині було світло, чисто і зручно, — пояснює Поліщук.

Окремою історію є штучний інтелект для аналізу поведінки клієнтів. Утім, за словами експерта, це навіть не AI у чистому вигляді, а Big Data, яка працює давно. 

Наприклад, цього року “Епіцентр” запустив ШІ-асистента для запитів клієнтів на сторінках компанії у Facebook та Instagram, а також у ботах в Telegram та Viber. Вже у 2026 році компанія планує збільшити частку автоматизованих відповідей до 70%.

Епіцентр Help-bot, який має понад мільйона користувачів 

Будувати комʼюніті та пропонувати клієнту створити контент

Враховуючи велику кількість товарів на полицях та у стрічці соцмереж, аудиторії стає недостатньо просто купити продукт або гарно запаковану історію. Вони прагнуть самовираження, участі та впливу.

У 2026 році для ритейлу працюватимуть челенджі, кастомізація та колаборації з клієнтами. Вдалий приклад – кейс косметичного бренду GlamBee. Компанія запустила серію творчих конкурсів, у яких користувачі створюють власні образи тематичного макіяжу та діляться ними в соцмережах. Подібні ролики збирають тисячі вподобайок, а GlamBee ще більше впізнаваності та продажів.

Наступного року успішними будуть ті бренди, які працюють із ком’юніті та цінують UGC (user-generated content), — наголошує Наталія Головачко.

Формат ком’юніті стає взаємовигідним ще й тому, що бренд отримує ідеї для покращення продукту. Людям будь-якого віку приємно, коли до їхньої думки дослухаються й беруть її до уваги.

Як наводить приклад експерт з маркетингу роздрібної торгівлі Володимир Поліщук, ритейлери можуть цікавитись у клієнтів, які новинки чи категорії їм потрібні.

Люди охоче взаємодіють з таким контентом, бо відчувають свій вплив на подальші рішення бренду. Сюди ж можна додавати будь-які опитування, обговорення змін або важливих оновлень. Так формується прив’язаність, адже людина починає сприймати бренд як частину власної історії, — каже Поліщук. 

Він також закликає не хвилюватися через недосконалість UGC. Часом власники бізнесу кажуть, що відео створене клієнтом не відповідає брендбуку або не є достатньо ідеальним. 

“Про ідеальність варто забути. Чим більш живий і чесний контент, тим краще він працює”, — підсумовує експерт. 

Наскільки ці глобальні тренди приживуться в українському ритейлі, ми побачимо зовсім скоро. Поки що очевидно лиш одне, бізнеси, які прислухаються до змін у поведінці споживачів, матимуть більше шансів утримати своїх клієнтів.

Автор: Білан Таїсія