Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу e-mail розсилку.
Ризики та наслідки для ФОПів від обмежень роботи з юрособами. Колонка юриста
Фото: Depositphotos
У колонці для Retailers податкова консультантка, засновниця та СЕО Finevolution, Наталія Гайкалова, розповіла, чого чекати ФОПам від потенційних нововведень податкової реформи.
Нинішнє трудове законодавство застаріле, забюрократизоване й неповоротне. А офіційне працевлаштування, окрім сплати податків, тягне за собою ще низку паперових процесів: від створення штатного розпису, подання гори непотрібних папірців до ведення, запису й зберігання трудових книжок. Тому замість нових ідей “детінізації” ФОПів, які періодично озвучує Данило Гетманцев, і обмежень їхньої роботи з юрособами варто було б, навпаки, спростити низку бюрократичних процесів. Адже ФОПи тільки оговтуються від введення касових апаратів, які стали обов’язковими для всіх груп з 2021 року, реєстрацій РРО, переходу з ІІ на ІІІ групу (особливо актуально для мережевих бізнесів) та потенційних штрафних санкцій за неправильну видачу чеків. І тому самим лише “закручуванням” гайок податки до бюджету навряд чи вдасться збільшити, а от призвести до відходу в “тінь” — якраз.
Що сталося
Нещодавно Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, озвучив пропозицію обмежити можливість ФОПів ІІІ групи співпрацювати з юридичними особами. Однак, не уточнив, у який спосіб планує це зробити, натомість заявивши, що всі проєкти й документи вже готові — чекають лише реєстрації у парламенті.
За його словами, такі нововведення стануть частиною податкової реформи 2023 року, яка повинна захистити співробітників та притягне до відповідальності працедавців, які уникають офіційного оформлення працівників та, відповідно, оподаткування їхніх зарплат. І хоча ці слова не підкріплені жодним офіційним документом, в інтернет-просторі та у сфері бізнесу ця тема стала номер один, адже зміни зачеплять кожного підприємця.
Що (не)так з ФОПами
Сьогодні активних ФОПів в Україні, за відкритими даними Опендатабот, майже 2 млн. Активізувалися фізособи-підприємці особливо в останні 2 роки. Тепер кількість ФОПів щомісяця збільшується приблизно на 7 000 (відкривається близько 20 000, а закривається не меньше 13 00). Лише 2019-го вони принесли бюджету 25 млрд грн, тоді як на два роки раніше було всього 15,4 млрд. ФОПи ІІІ групи — це найчисельніша форма суб'єктів господарювання зі спрощеною системою оподаткування. Ставка єдиного податку для них становить 5%.
Тому цю групу для себе найчастіше обирають фрілансери, стартапери, підприємці-початківці, які тільки роблять перші кроки у бізнесі. А через спрощення реєстрації (завдяки сервісу “Дія”) та можливостей подавати звіти чи підписувати документи онлайн ФОПи все більше “молодіють”. Їх відкривають програмісти, дизайнери, художники, письменники, власники кафе й ресторанів. Так, за 2021 рік приріст ІТ-ФОПів був найбільшим - +26% або 44,5 тисячі. На другому місці — ФОПи з інформпослугами (+9 000 або 24%) і на третьому — сфера food-ритейлу (+6 000 або +10%), не зважаючи на численні локдауни, перехід в онлайн та впровадження обслуговування клієнтів винятково з COVID-сертифікатами. Кількість ФОПів, які займаються роздрібною торгівлею також виросла на 7 000 одиниць. І хоч у відсотках — це 1%, все ж підприємці намагаються легалізовувати свою діяльність.
Через привабливість ФОПівських 5% податку з доходів через ФОПи деякі компанії ще й оформлюють свої трудові відносини. І у такий спосіб уникають потреби офіційно працевлаштувати спеціаліста й платити з його зарплати 41,5% зборів.
Однак, ми забуваємо, що живемо у світі, де люди й самі не бажають бути прив’язаними до одного робочого місця. Чимало тих же ІТ-спеціалістів відпрацьовують усі завдання по своєму проєкту, а потім їдуть, приміром, на 1-2 місяці подорожувати. Потім знову співпрацюють з тією ж компанією над якимось проєктом. Деякі з них, навпаки, не бажають мати окрім робочих завдань ще бюрократичну й паперову тяганину: повідомити відділ кадрів, написати заяву, надіслати лист, передати справи. І це — не фантазії, а реалії нового світу, у якому ми живемо.
У ритейлі ситуація з працевлаштуванням трохи інша. Але тенденції зі сфери ІТ проникають і сюди. Наприклад, сьогодні кур'єри, які доставляють продукти, страви чи інші товари, хочуть встановлювати власний графік роботи й працювати у ті години, коли їм зручніше - після іншої роботи, університету тощо. І вже навіть у цій ситуації відносини працедавець-робітник не підлягають класичним традиційним правилам, які діють уже досить давно.
Те саме з ghost kitchen (так званими "віртуальними кухнями") чи проєктами у сфері FoodTech: чимало людей хочуть самостійно визначати свій графік і працювати з тими компаніями, які їм підходять. Є група людей, які смачно готують, але не хочуть з тих чи інших причин вкладатися у ресторан - тож працюють як на виніс, так і з корпоративними клієнтами, які регулярно замовляють у них обіди. Чи можна розглядати це як трудові відносини? Не зовсім.
До чого ж готуватися
Оскільки опублікованих документів чи законопроєктів немає, ми можемо спиратися лише на озвучені у медіа слова Данила Гетманцева: "Звузити можливість для співпраці ФОПів на третій групі з юрособами для надання послуг. Ви розумієте, про що я зараз говорю. Йдеться про тих, хто не хоче платити податки із зарплати та оформляє своїх співробітників як "зарплатних ФОПів". Це все реформа оподаткування доходів. Знижуємо ставку, проте змушуємо платити всіх".
Звідси випливають кілька потенційних варіантів розвитку подій:
-
скорочення або затвердження на законодавчому рівні кількості ФОПів, з якими юрособи можуть співпрацювати,
-
документальне підтвердження режиму роботи ФОПів - ймовірно, доведеться доводити, що ви - фрілансер, а не “зарплатний ФОП”,
-
перегляд або обмеження суми, яка може надходити на рахунок ФОПів від юридичних осіб,
-
обмеження КВЕДів, з якими можуть співпрацювати ФОПи ІІІ та юрособи.
Без паніки: чекаємо законодавчого підтвердження
Зважаючи, що реальних документів (постанов, законопроєктів) ще немає, тому масштаби “катастрофи” невідомі. Тож поки панікувати у будь-якому випадку рано. Але готуватися морально та збирати інформаційну базу було б доцільно.
Фото: Depositphotos