Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу email розсилку.
Кадровий голод в Україні: чи врятують ринок праці жінки, пенсіонери та трудові мігранти
22.05.2026
Фото: magnific.com
У 2035 році Україні, ймовірно, не вистачатиме близько 4,5 млн працівників. Навіть повернення частини українців з-за кордону чи фронту навряд чи зможе повністю перекрити цей дефіцит. Роботодавцям дедалі складніше знаходити людей у ритейлі, логістиці, медицині, будівництві та робітничих професіях. Тому в Україні все частіше говорять про трудову міграцію та можливе залучення працівників з-за кордону. Редакція Retailers поспілкувалася з президентом Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та головою ГО «Офіс міграційної політики» Василем Воскобойником про те, чи справді Україні доведеться масово залучати трудових мігрантів, чи можуть вони заробляти більше за українців і як кадрова криза вже змінює ринок праці.
Основні тренди ринку праці
Василь Воскобойник, фото: Facebook Василя Воскобойника
Кількість працівників скорочується
За даними Держстату, у березні 2026 року в Україні офіційно працювали 5,4 млн людей — це на 42 тисячі менше, ніж рік тому, але на 20 тисяч більше, ніж у січні цього року. Найбільше скорочення зайнятості зафіксували у сільському господарстві, освіті, культурі, спорті та сфері розваг.
Водночас кількість працівників зросла у промисловості, торгівлі, IT і телекомунікаціях. Найбільше скорочення персоналу відбулося у Києві, Вінницькій та Донецькій областях, тоді як західні регіони — зокрема Львівська, Волинська, Закарпатська та Івано-Франківська області — продовжують демонструвати приріст зайнятості.
Як на ринок праці вплинуло пожвавлення економіки
У квітні 2026 року українська економіка почала поступово пожвавлюватися. За даними НБУ, у більшості галузей покращилися ділові настрої, а разом із цим активізувалися добувна промисловість, машинобудування, металургія та харчова переробка. Хоча дефіцит кадрів, особливо робітничих спеціальностей, нікуди не зник, пропозиція робочої сили стала більшою. За даними InfoSapiens, у березні частка економічно активного населення досягла найвищого рівня з весни 2023 року. Водночас опитування НБУ свідчать, що нестача працівників уже не тисне на бізнес так сильно, як раніше.
Фото: magnific.com
Структурне безробіття та його причини
Станом на 1 травня 2026 року на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості було розміщено близько 230 тисяч вакансій — це на 5% менше, ніж рік тому. Водночас на ринку праці посилюється структурне безробіття: роботодавці не можуть знайти потрібних спеціалістів, а частина шукачів роботи не має необхідних навичок або кваліфікації.
За словами Василя Воскобойника, ситуацію додатково ускладнює відтік молоді за кордон
Батьки намагаються вивезти своїх синів віком до 18 років, і це вплинуло і на ритейл, і на готельно-ресторанний бізнес. Але, на мій погляд, це не суттєво відрізняється від інших галузей економіки, бо якщо людей замало, то їх стає замало всюди, — підкреслює Василь Воскобойник.
Найбільший дефіцит кадрів зараз спостерігається серед робітничих професій. Бізнесу не вистачає швачок, електромонтерів, слюсарів, сантехніків, зварювальників, автослюсарів, будівельників, столярів та працівників логістики. Також зберігається гостра нестача лікарів — зокрема сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів та вчителів.
Через мобілізацію ускладнилося закриття вакансій, де традиційно працювали чоловіки. Якщо до початку повномасштабної війни жінки становили 55% серед безробітних, то зараз їхня частка зросла до 81%.
Фото: magnific.com
"Досвід має значення": програма стажування для людей 50+
У 2025 році близько двох третин усіх працевлаштованих в Україні припадало на людей віком від 36 до 60 років. Роботодавці високо оцінюють досвід, відповідальність і стабільність працівників віком 50+, однак перешкодами для працевлаштування цієї категорії досі залишаються недостатній рівень цифрових навичок та поширені вікові упередження. Саме тому уряд запускає національну програму стажування для людей віком 50+ під назвою «Досвід має значення».
Програма передбачає три основні етапи:
— навчання та підготовку до нового професійного етапу;
— комунікацію з роботодавцем і вибір формату співпраці;
— працевлаштування або короткострокове стажування з перспективою подальшої роботи.
Ініціативу реалізують у партнерстві з Державним центром зайнятості, бізнесом та громадськими організаціями.
За словами експерта, держава також активно просуває програми перенавчання жінок, щоб вони могли працювати в галузях, де раніше традиційно домінували чоловіки. Йдеться, зокрема, про виробництво, логістику та технічні спеціальності.
Люди дійсно можуть отримати іншу кваліфікацію і почати працювати у новому напрямку. Але питання ось у чому: чи будуть готові роботодавці взяти на роботу такого працівника? Аналогічна ситуація і з категорією людей 50+, — зазначає експерт.
Як бізнес адаптується до дефіциту кадрів?
Український бізнес уже намагається адаптуватися до кадрового дефіциту. Компанії дедалі частіше готові брати людей без відповідної кваліфікації та навчати їх безпосередньо на робочому місці, щоб закривати нестачу кадрів. Роботодавці також активніше наймають людей старшого віку, поступово відмовляючись від ейджизму, який був поширеним на українському ринку праці ще до 2022 року.
Через нестачу працівників бізнес також почав активніше залучати жінок у професії, які раніше вважалися переважно чоловічими, а паралельно — автоматизувати частину процесів і робочих місць. Водночас випадки залучення іноземних працівників поки залишаються поодинокими й суттєво не впливають на український ринок праці.
Станом на травень 2026 року в Україні працювало близько 9,5 тисяч іноземців. Якщо порахувати це у відсотковому значенні: у нас 10,5 млн українців працюють і сплачують податки, а іноземців — лише 9,5 тисяч. Тобто на тисячу українців припадає лише один трудовий мігрант — приблизно 0,01%, — підкреслює Воскобойник.
Чи заберуть мігранти роботу в українців?
Василь Воскобойник заспокоює, що на практиці залучати трудових мігрантів в Україну складно й дорого. Ще у 2024 році в Україні видали близько 6,5 тисяч дозволів на працевлаштування іноземців, водночас ще 4 тисячі дозволів були скасовані.
Одна з головних причин — тривала та бюрократизована процедура оформлення. Через війну в Україну немає прямих авіарейсів, тому іноземцям доводиться додатково оформлювати транзитні візи через інші країни. Крім цього, роботодавці зважають і на безпекові ризики — будь-яке підприємство може постраждати через бойові дії.
Трудових мігрантів передусім цікавить, скільки грошей вони можуть заробити. Якщо це професійний будівельник, слюсар чи енергетик, який ще й знає англійську мову, то він знайде значно більш високооплачувану роботу в країнах Європи. Там так само потерпають від нестачі кваліфікованих кадрів, — каже Василь Воскобойник.
Як приклад експерт наводить історію українського роботодавця, який планував запросити на роботу 50 працівників з Індії терміном на три роки. Лише дозвіл на працевлаштування коштував близько 33 тисяч гривень на одну людину. Окрім цього, потрібно було оплатити робочі та транзитні візи, організувати дорогу до України, житло, адаптацію, перекладача та допомогу з оформленням документів і банківських карток.
У результаті, за словами Воскобойника, із 50 запрошених працівників 42 людини не отримали українські робочі візи, а ще восьмеро не змогли оформити транзитні документи через Молдову. У підсумку роботодавець зазнав збитків приблизно на 700 тисяч гривень, хоча жоден працівник так і не приїхав до України.
Заробітна плата росте
Через нестачу працівників компанії змушені активніше конкурувати за людей не лише умовами праці, а й зарплатами. За даними Держстату, у січні—березні 2026 року середня зарплата в Україні сягнула 29 тисяч гривень — це приблизно на 5 тисяч більше, ніж роком раніше.
Найвищі зарплати отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — 81 тис. гривень, а також фінансової та страхової діяльності — 61 тис. гривень. Найнижчий рівень оплати праці виявився у мистецтві, спорті, розвагах і відпочинку — 19 тис. гривень, освіті — 19 тис. гривень та охороні здоров’я — 20 тис. гривень.
Через воєнні дії, міграцію населення та мобілізацію чоловіків та жінок до війська пропозиція робочої сили залишається недостатньою. За даними Агентства ООН у справах біженців, нині за кордоном перебувають майже 5,8 млн громадян України, тоді як на початку 2026 року їх було 5,9 млн.
Фото: magnific.com
Як трансформуються умови праці?
В Україні вже п’ятий рік триває повномасштабна війна, і це суттєво впливає на підходи до роботи та організації праці. За словами Василя Воскобойника, люди постійно перебувають у стані стресу, тому роботодавці дедалі частіше переглядають вимоги щодо обов’язкової присутності працівників в офісі.
Якщо людина може ефективно працювати дистанційно та виконувати свої обов’язки у повному обсязі, компанії готові залишати такий формат роботи. Водночас у сферах, де йдеться про конфіденційні дані або роботу з чутливою інформацією — наприклад у Military Tech, дистанційна робота часто неможлива через вимоги безпеки та захисту документів.
Хто зараз активно шукає роботу?
Станом на 1 травня 2026 року за допомогою Державної служби зайнятості роботу шукали 141 тисяча людей. У середньому на 10 шукачів роботи припадало 16 вакансій, однак ситуація суттєво відрізняється залежно від регіону.
Фото: magnific.com
Як зміниться ринок праці у найближчі роки
НБУ прогнозує, що у 2026 році відтік населення з України становитиме близько 200 тисяч людей. Водночас уже у 2027 році очікується повернення приблизно 100 тисяч мігрантів, а у 2028-му — до 500 тисяч людей. Серед головних причин — можливе зниження безпекових ризиків та поступове покращення економічної ситуації в країні.
Втім, за словами Василя Воскобойника, навіть це не вирішить проблему дефіциту кадрів.
Найближчі 10–20 років на нас чекає нестача робочих рук в Україні. Найбільш затребуваними будуть звичайні робітничі професії, а офісні — поступово автоматизовуватимуться. Людей, які виконували одну й ту саму офісну роботу, скоріш за все замінить штучний інтелект, — зазначає експерт.
На тлі відновлення економічної активності бізнес потребуватиме дедалі більше працівників, а конкуренція за кадри продовжить підштовхувати зарплати вгору. За прогнозами НБУ, у 2026 році рівень безробіття може знизитися до 10%, а у наступні роки — утримуватися на рівні близько 9%. Реальні зарплати, за оцінками регулятора, у 2026 році можуть зрости більш ніж на 11%, а у 2027–2028 роках — ще на 6–7% щороку.
Втім, навіть після завершення війни дефіцит працівників залишатиметься однією з головних проблем української економіки, а бізнесу доведеться конкурувати за людей значно сильніше, ніж будь-коли раніше.
Автор: Стенцель Євгенія