Мода: Як українці поєднують швидкість, стійкість та технології у виборі гардеробу

Фото: Світлана Лисенко

Ринок одягу та взуття в Україні останніми роками зазнає значних змін під впливом глобальних і локальних факторів. Економічні виклики, пандемія, війна та стрімкий розвиток технологій визначили основні тенденції, що формують сучасний модний рітейл. У цій статті ми проаналізуємо головні тренди, вплив економічних і соціальних факторів на галузь, а також перспективи її розвитку. 

---

Ключові тенденції розвитку ринку

1. Перехід в онлайн

Діджиталізація стала однією з головних рушійних сил модної індустрії. Український ринок слідує глобальним трендам: зростає частка онлайн-продажів, розширюються маркетплейси, а рітейлери інтегрують віртуальні примірочні та технології доповненої реальності. Онлайн-торгівля залишається важливим каналом для розвитку як міжнародних, так і локальних брендів. Водночас, для подолання бар’єрів, пов’язаних із відсутністю можливості фізичної примірки, компанії впроваджують технології штучного інтелекту, чат-боти та послуги доставки з приміркою.

Частка онлайн-продажів одягу та взуття в Україні на початку 2023 року становила близько 12%, з трафіком, що зріс на 22%, і кількістю покупок, яка зросла на 74%. Однак середній чек знизився на 24% через економічні умови та конкуренцію з міжнародними рітейлерами. У 2024 році частка онлайн-продажів досягла 14%, трафік зріс на 15%, але середній чек залишився зниженим через економічну нестабільність та конкуренцію. За даними, наданими українськими рітейл операторами.

2. Глобальний тренд на екологічність

Стійкість стала ключовим запитом споживачів у модній індустрії. У світі та в Україні зростає популярність одягу з перероблених матеріалів, органічних тканин і натуральних волокон. Такі компанії, як Adidas і Stella McCartney, активно впроваджують екологічні практики, тоді як українські бренди зосереджуються на створенні локальних етичних виробництв.

Тим часом українські виробники прагнуть долати виклики «зеленого веймінгу» – фальшивої екологічності. Вони зміцнюють довіру споживачів через прозорі бізнес-процеси та сертифікацію продукції. Наприклад, у світі 63% споживачів готові платити більше за одяг із перероблених матеріалів. В Україні ця тенденція лише формується, але вже понад 40% покупців звертають увагу на екологічність брендів. Водночас «зелений веймінг» залишається викликом: згідно з опитуваннями, 35% українців не довіряють заявам брендів щодо екологічності без сертифікатів.

3. Різноманіття та інклюзивність

Популярність модного одягу великих розмірів і гендерно-нейтральних колекцій зростає. Вплив покоління Z стимулює попит на plus-size одяг: зростання становить 14% на рік. Українські бренди поступово інтегрують ці тенденції, відповідаючи на запити молодої аудиторії та глобальні тренди різноманіття.

4. Тенденція Fast-fashion і альтернатива «свідомій моді»

Фаст-фешн продовжує займати значну частку ринку, проте дедалі більше споживачів звертають увагу на «свідому моду». Ця тенденція включає створення якісного, всесезонного одягу, який залишається актуальним протягом кількох років. Українські бренди, такі як Bevza, вже адаптують ці підходи у своїх колекціях.

Роль діджиталізації у модній індустрії

Технології стали невід’ємною частиною модного рітейлу. Використання великих даних і штучного інтелекту дозволяє брендам пропонувати персоналізовані рішення, спрогнозувати попит і покращувати клієнтський досвід. Онлайн-інструменти, такі як чат-боти та віртуальні примірочні, відкривають нові можливості для взаємодії зі споживачами. Використання штучного інтелекту для персоналізованих рекомендацій підвищує рівень утримання клієнтів на 15-20%, за даними ринку.

Зокрема, компанії інтегрують автоматизовані системи на зразок «кас без каси», що дозволяють спрощувати процес покупок. Такі інновації створюють конкурентну перевагу для брендів, особливо в умовах високої конкуренції з міжнародними рітейлерами.

Виклики, з якими стикаються компанії на ринку

Конкуренція з міжнародними брендами. У 2024 році на український ринок повернулися світові бренди, які покинули країну внаслідок війни, зокрема Zara, Pull&Bear, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius, Oysho та Zara Home. Це створює додатковий тиск на локальних виробників, змушуючи їх підвищувати якість продукції та сервісу. Така конкуренція стимулює українські бренди до швидшої адаптації та вдосконалення, щоб зберегти свою конкурентоспроможність на ринку.

Зміна споживчих пріоритетів. Попит на екологічні та етичні товари змушує бренди адаптувати свої бізнес-моделі. Проте перехід на сталий розвиток потребує значних інвестицій, що є викликом для багатьох українських компаній.

Економічна нестабільність. Вплив війни та економічних труднощів обмежує купівельну спроможність споживачів. Як наслідок, зростає попит на доступний одяг, а локальні бренди змагаються за клієнта, пропонуючи вигідні ціни та акції.

Новий курс

Ринок одягу та взуття в Україні продовжує трансформуватися, адаптуючись до глобальних і локальних труднощів. Попри економічні виклики, зростає інтерес до стійкості, інновацій і регіонального виробництва. Успіх брендів у 2025 році залежатиме від їхньої здатності інтегрувати сучасні технології, адаптуватися до змін і відповідати запитам споживачів нового покоління.

Автор: Світлана Лисенко