Український ІТ-експорт під тиском: відтік фахівців може коштувати до 20% галузі

Фото з мережі

Українська IT-індустрія переживає масштабний кадровий відтік, який впливає на податкові надходження, валютну виручку та обороноздатність країни. Такі висновки містить аналіз юрисдикцій для IT-компаній, підготовлений Diia.City Union та юридичною фірмою Juscutum, пише Forbes

---

Близько 120 000 українських IT-спеціалістів уже працюють за кордоном. З них 62 000–64 000 продовжують співпрацювати з українськими компаніями дистанційно, тоді як решта фактично вийшли з внутрішньої економіки. Близько 20% фахівців галузі перебувають поза межами країни, а 6% компаній розглядають повне закриття офісів в Україні.

Повномасштабна війна РФ прискорила релокацію бізнесу: дві третини IT-компаній здійснили часткове або повне переміщення, кожна четверта повністю перенесла діяльність за кордон. Найпопулярнішим напрямком стала Польща, куди переїхали 59% українських стартапів, що змінили юрисдикцію.

Польща активно конкурує за українські IT-компанії через податкові стимули та спрощені візові програми Poland Business Harbour. Для малого бізнесу діє корпоративна ставка 9%, а також податкові стимули R&D relief і IP Box із пільговими режимами для доходів від інтелектуальної власності.

Додаткову конкуренцію створюють Об’єднані Арабські Емірати, де відсутній податок на доходи фізичних осіб, а корпоративні ставки залишаються на рівні 0–9%, що робить юрисдикцію привабливою для релокації команд і компаній.

Експорт IT-послуг України знизився з $7,3 млрд у 2022 році до $6,7 млрд у 2023-му та $6,45 млрд у 2024 році. За два роки галузь втратила близько 12% валютної виручки. За оцінками НБУ, до 20% експорту може формуватися через іноземні юрособи та закордонні рахунки.

Додана вартість IT створює мультиплікативний ефект до 2,2 грн у суміжних секторах економіки, що посилює вплив відтоку кадрів на інші галузі.

Найнебезпечніший сценарій – не сам факт від’їзду, а закріплення фахівців і компаній в інших юрисдикціях як постійних платників податків. Це означає системне звуження бази оподаткування в Україні: менше ПДФО, ЄСВ і військового збору. А разом із тим – менше компетенцій у сфері кібербезпеки, оборонних технологій і цифрового державного управління.

Автори дослідження наголошують: щоб утримати бізнес і таланти, Україна має зберігати конкурентні умови роботи. Саме для цього створювався режим Дія.City з його 25-річними гарантіями стабільності. Будь-яке послаблення цих умов ризикує запустити "ефект водоспаду" – і повернути втрачене буде значно складніше, ніж утримати наявне.

Порівняльний аналіз підготовлений Diia.City Union – об’єднанням понад 320 компаній-резидентів Дія.City, серед яких великі продуктові та сервісні бізнеси, а також стартапи – спільно з юридичною фірмою Juscutum.

Дослідження охоплює огляд податкових і регуляторних умов для ІТ-компаній у п’яти юрисдикціях: Польщі, Естонії, Кіпрі, ОАЕ та Індії – у порівнянні з українським режимом Дія.City. Аналіз побудований на даних Асоціації IT Ukraine, Національного банку України, Міністерства цифрової трансформації України, а також міжнародних звітах KPMG, EY та Eurostat. Усі показники наведено станом на кінець 2024 – початок 2025 року.