Одесит, який володів OnlyFans та киянин, що винайшов PayPal: 7 неймовірних розробок украінців

Ми звикли пишатися українським агросектором чи метлургією, але Україна також відома своїми програмістами. Історія глобально технологічного ринку останніх десятиліть неможлива без імен вихідців з Одеси, Києва чи Івано-Франківська.

Retailes зібрав 7 історій розробок, які потім ставали предметом суперечок з Марком Цукербергом і приносили мільярди доларів їхнім творцям.

OnlyFans

Леонід Радвінський народився в 1982 або 1983 році в Одесі (тоді ще Українській РСР) у єврейській родині. Ще малою дитиною разом із сім’єю він емігрував до Чикаго. Типова історія для єврейської сім’ї з пострадянського простору, але й водночас початок шляху, який завершився статком у мільярди доларів.

Радвінський здобув ступінь бакалавра з економіки в Північно-Західному університеті у 2002 році. Хоча ще до закінчення університету він уже заробляв гроші в інтернеті.

Коли Радвінському було лише 17 років, він допоміг заснувати Cybertania Inc. — бізнес із реферальними посиланнями на сайти. У ранні роки він керував сайтами, що рекламували доступ до “зламаних” паролів від порносайтів, заробляючи на переходах і кліках. Це була сіра зона раннього інтернету, у якій він орієнтувався впевнено.

Леонід Радвінський. Фото: Волинські новини

У 2004 році компанія Microsoft навіть подала на нього до суду через підозри в розсиланні спаму, однак справу зрештою закрили. Того ж року він заснував MyFreeCams — дорослий вебкам-бізнес, який згодом виріс у серйозну платформу. Це був його перший великий успіх і, фактично, репетиція перед головним проєктом.

Хоча OnlyFans запустили британці Ґай і Тім Стоклі ще у 2016 році, перші роки платформа залишалася в тіні. Усе змінилося у 2018 році, коли контроль над материнською компанією Fenix International перейшов до Леоніда Радвінського. Він викупив 75% акцій. Новий власник намагався триматися подалі від камер, віддаючи перевагу непублічній роботі над стратегією.

З того часу платформа OnlyFans дедалі більше концентрувалася на контенті для дорослих і “здобула репутацію осередку порнографії в поп-культурі”. А потім прийшла пандемія COVID-19. Коли світ опинився на карантині, мільйони людей шукали нові джерела доходу. OnlyFans опинився в потрібний час у потрібному місці. Під керівництвом українця платформа виросла до 377 мільйонів користувачів і 4,6 мільйона авторів контенту по всьому світу. 

OnlyFans зафіксував $1,4 млрд доходу у 2024 році, тоді як користувачі витратили на платформі рекордні $7,2 млрд. Платформа бере 20% від виплат авторам, тоді як самі творці залишають собі 80%. Такі умови є досить привабливими для дорослих виконавців, які хочуть монетизувати свою роботу.

У 2024 році він разом він публічно підтримав грантову програму на $23 млн для онкологічних досліджень, яку оголосили на гала-вечорі гастроентерологічного дослідницького фонду. Тоді ще мало хто розумів, що ця тема була для нього особистою. Леонід Радвінський помер 20 березня 2026 року у віці 43 років після тривалої боротьби з онкологічним захворюванням. За оцінками Forbes, його статки на момент смерті становили $4,7 млрд.

PayPal

Макс Левчин народився в Києві в 1975 році в українсько-єврейській родині. Змалку мав серйозні проблеми з диханням, і родина нерідко боялася, що хлопець не доживе до дорослого віку. Батьки і бабуся переконали маленького Макса почати грати на кларнеті, щоб розвинути легені. Це спрацювало. Хлопець вижив. І не просто вижив, а й змінив те, як мільярди людей по всьому світу обмінюються грошима.

Макс Левчин. Фото: Forbes

У 1991 році Левчин разом із сім’єю емігрував до США. Там він отримав політичний притулок через релігійні переслідування. Родина осіла в Чикаго. Йому тоді було 16 років. Він не знав майже нікого, погано говорив англійською, але захоплення програмуванням не потребувало перекладу. Хлопець вступив до Університету Іллінойсу, де здобув ступінь бакалавра з комп’ютерних наук у 1997 році. Ще студентом він прославився нічними марафонами з програмування.

Після продажу першого маленького стартапу Левчин переїхав до Каліфорнії. Грошей майже не було, і він спав на підлозі у друга-студента зі Стенфорду. Одного дня Левчин зайшов на лекцію молодого підприємця на ім’я Пітер Тіль і зрозумів, що вони мають спільне бачення майбутнього. З цієї зустрічі народилося партнерство, яке згодом коштуватиме мільярди.

У 1998 році Левчин і Тіль заснували компанію Fieldlink — сервіс безпеки, що дозволяв зберігати зашифровані дані на кишенькових комп’ютерах (КПК), які мали слугувати цифровими гаманцями. Незабаром компанію перейменували на Confinity. Ідея полягала в тому, щоб дозволити людям передавати гроші електронно, без банківського відділення, черги і паперів. На початку 2000-х років це здавалося фантастикою.

У 2000 році компанія Confinity об’єдналася з X.com, онлайн-банком, заснованим Ілоном Маском. До 2001 року об’єднана компанія отримала назву свого головного продукту — PayPal.

Наступного року Макс Левчин відіграв важливу роль у виході PayPal на біржу. Це було перше успішне технологічне IPO після терактів 11 вересня 2001 року, і воно стало символом того, що Кремнієва долина відновлюється.

Тоді ж eBay придбала PayPal за 1,5 млрд доларів. Частка Левчина у 2,3% на той момент оцінювалася приблизно в $34 млн. Для хлопця, який ще кілька років тому спав на чужій підлозі, — приголомшливий результат.

Крім того, Левчин став відомий своїм внеском у систему захисту PayPal від шахрайства, а також як співавтор тесту Гаузебека-Левчина — одного з перших у світі комерційних впроваджень CAPTCHA. Так, саме ті дратівливі картинки з розмитим текстом, які вас просять розпізнати перед входом на сайт, є частково справою рук киянина Макса Левчина.

WhatsApp

Ян Борисович Кум народився 24 лютого 1976 року в Києві, тоді ще Українській РСР, у єврейській родині. Дитинство він провів у Фастові.  Його будинок не мав гарячої води, а батьки уникали телефонних розмов, адже вони боялися, що комуністична влада прослуховує кожне слово. Саме ця реальність посіяла в хлопчику глибоку, майже фізичну відразу до стеження та порушення приватності.

Коли Яну виповнилося 16 років, мати вирішила, що настав час їхати. У країні наростала хвиля антисемітизму. Батько мав приєднатися пізніше, але так і не виїхав. Він помер в Україні в 1997 році.

Ян з матір’ю та бабусею переїхали до Маунтін-В’ю у самісіньке серце Кремнієвої долини. Спершу вони жили на соціальну допомогу та продуктові талони.  Мати підробляла прибиральницею, а сам Ян мив підлоги в продуктовому магазині. Хлопець майже не говорив англійською. 

Ян Кум. Фото: ZTB News

До 18 років він самотужки навчився писати код. Потрапив у хакерську тусовку w00w00, де познайомився з майбутніми засновниками Napster. Далі він пройшов коротке навчання в університеті Сан-Хосе, яке він кинув заради реальної роботи. У 1997 році він влаштувався до Yahoo інженером інфраструктури і зустрів там Брайана Актона, з яким їх чекало спільне майбутнє. 

Чоловіки звільнилися з Yahoo аж у 2007 році і обидва подали резюме до Facebook і Twitter. На жаль, чи на щастя, вони обидва отримали відмову від цих компаній. Ян узяв рік перерви, подорожував і думав. За два роки він купив собі iPhone. В нього виникла ідея: а що, якби була можливість показати друзям статус, де ти зараз. “На тренуванні”. “На нараді”. “Їду до тебе”. Так народився WhatsApp. 

Актон також вклав у стартап $250 000 і отримав статус співзасновника. Перша версія постійно зависала, тому Ян навіть хотів кинути проєкт. Утім, Актон переконав свого партнера дати ідеї ще кілька місяців. І от вже до лютого 2013 року WhatsApp мав 200 мільйонів активних користувачів. Зростання йшло виключно через “сарафанне радіо”.  

У лютому 2014 року американський інтернет-підприємець Марк Цукерберг запросив Яна Кума на вечерю додому, де офіційно запропонував угоду про придбання WhatsApp. Відтак, Facebook офіційно оголосив про придбання WhatsApp 19 лютого 2014 року за $19 млрд (з них $4 млрд готівкою та $12 млрд акціями, плюс $3 млрд умовних акцій).

Цікаво, що документи про продаж Ян підписав саме в тому офісі соціальної допомоги, де колись стояв у черзі за продуктовими талонами.  Важко придумати більш кінематографічний момент.

Ян залишився в компанії після угоди, але ненадовго. У 2018 році він пішов із Facebook через суперечки щодо конфіденційності даних користувачів. Кум не погоджувався з планами Facebook послабити end-to-end шифрування в WhatsApp та вводити рекламу чи збір даних для таргетованої реклами, що суперечило його принципам конфіденційності. Крім того, він відмовився від частини акцій на $400–450 млн.

Readdle

У 2007 році Стів Джобс щойно показав світові перший iPhone.Троє молодих друзів-випускників (Ігор Жаданов, Алекс Тягульський та Андріан Буданцов) закохалися в новий пристрій, але одразу помітили прикре обмеження: на ньому не можна було читати книги та документи так само зручно, як на старому Nokia.

Ігор Жаданов, Алекс Тягульський та Андріан Буданцов. Фото: HappyMonday

Замість того щоб скаржитися в інтернеті, вони вирішили виправити це самостійно. Хлопці орендували кімнату в одній з одеських багатоповерхівок, сіли за код і жили на їжі з доставки та чистому ентузіазмі. Невдовзі до команди приєднався четвертий співзасновник — Дмитро Протсеров. Відтак Андріан і Дмитро відповідали за технічну частину, Алекс — за дизайн, а Ігор взяв на себе організаційні та фінансові питання.

Apple помітила їхню бета-версію ReaddleDocs ще до запуску App Store у липні 2008 року й запропонувала, щоб їхній додаток вийшов у самий перший день роботи офіційного магазину застосунків від Apple.

Додатки від Readdle

У Ігоря Жданова є брат Денис, який теж став важливою фігурою Readdle. Чоловік приєднався пізніше і разом брати виростили Readdle з маленької команди до сотень співробітників по всьому світу — в Україні, Лондоні, Кремнієвій долині та Берліні.

Після ReaddleDocs компанія також випустила Scanner Pro у 2009 році,  PDF Expert — у 2010 році та поштовий клієнт Spark Mail — у 2015 році. Кожен із цих продуктів ставав або номером один в App Store, або отримував нагороду від самого Apple.

MacPaw

Олександр Косован виріс у Надвірній. Це невелике місто в Івано-Франківській області. Із дитинства хлопець захопився програмуванням, тому вступив до Київського політехнічного інституту.  

У певний момент він познайомився з технікою Apple та філософією Стіва Джобса. Це настільки вплинуло на нього, що він вирішив пов’язати свою кар’єру з екосистемою Apple. Під час переходу на Intel-процесори, він помітив недоліки в системі Apple. Вона виявилася не такою ідеальною, як її позиціонували. Це підштовхнуло його до ідеї покращень.

Олександр Косован. Фото: Forbes

У 2008 році, хлопець створив CleanMyMac — утиліту для очищення MacBook. Наприкінці того ж року він зібрав невелику команду з однокурсників (близько 8 осіб) і почав продавати ліцензії на цей додаток під брендом MacPaw. 

“Найбільший поштовх — це перші фідбеки користувачів. Коли мені почали писати, що CleanMyMac реально допомагає, я зрозумів, що це не просто код, а щось більше. Це мотивувало завершити реліз продукту і запустити компанію”, — згадує він. 

За перший місяць команда заробила $4000, а продукт регулярно рекомендовували на профільних сайтах. Сьогодні компанія базується в Києві, має офіси в США, генерує значний дохід (понад $80 млн у 2023 році) і продовжує розробки.

Grammarly

Усе почалося зі шпаргалок. Точніше з боротьби проти них. Олексій Шевченко та Макс Литвин познайомились в Міжнародному університеті в Україні на початку 2000-х. Саме тоді інтернет набирав популярності серед студентів, і обидва помітили одну й ту саму тенденцію: більшість однокурсників просто завантажували реферати з мережі й здавали їх як власні. 

Олексій Шевченко та Макс Литвин. Фото: Forbes

Замість того щоб скористатися цим самим, вони вирішили побудувати систему, яка б таке виявляла. Так з’явився MyDropBox — сервіс перевірки академічних робіт на плагіат. До 2007 року ним користувалися вже 800 університетів і близько 2 мільйонів студентів. 

Шевченко і Литвин продали MyDropBox освітньому гіганту Blackboard. Ще до цієї угоди троє друзів почали думати про наступний стартап. Як неносії англійської, вони добре розуміли, як складно уникнути помилок у серйозному академічному чи діловому тексті. До команди також приєднався Дмитро Лідер як провідний інженер. Він закінчив Національний авіаційний університет у Києві за спеціальністю комп’ютерні науки та програмна інженерія. Троє засновників поклали в основу нового продукту гроші від продажу MyDropBox — суму менш ніж $1 мільйон.

Спочатку компанія називалась SentenceWorks, потім ненадовго стала EssayRater, щоб привернути студентську аудиторію, і лише в травні 2010 року отримала назву Grammarly. До 2015 року продукт уже мав мільйон щоденних користувачів.

Перша версія Grammarly була простим редактором, куди копіювали текст. Потім з’явилось браузерне розширення, потім інтеграція з Gmail, Word, Google Docs. Сьогодні сервіс вбудований у понад 500 000 застосунків і сайтів, а його щоденна аудиторія перевищила 30 мільйонів людей по всьому світу.

Офіс Grammarly у Польщі. Фото: DOU

Компанія залучила $200 млн від інвесторів на кшталт General Catalyst, Baillie Gifford та BlackRock, що підняло загальний обсяг інвестицій до понад $400 млн. А Forbes оцінив статки Максима Литвина та Олексія Шевченка приблизно у $2,25–2,3 млрд на кожного станом на кінець 2022 року (враховуючи частки ~23%).

Petcube

У 2012 році троє киян (Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін та Андрій Кльон) об’єдналися, щоб вирішити проблему власників домашніх тварин: як стежити за улюбленцями на відстані. Вони запустили Petcube — компактну камеру з двостороннім аудіо, нічним баченням та функцією запуску ласощів через додаток.

Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін та Андрій Кльон. Фото: Forbes

Прототипи тестували на власних котах і собаках, а перші продажі стартували через Kickstarter у жовтні 2013 року, зібравши $250 тис. від понад 5 тис. бекерів.  Компанія швидко вийшла на глобальний ринок, інтегрувавши Wi-Fi, HD-відео та інші “родзинки” в пізніших моделях.

Наприклад, у червні 2017 року стартап випустив Petcube Bites — пристрій, що поєднує камеру та годівничку для тварин. Він дозволяє дистанційно пригощати й тренувати собак і котів, просто надсилаючи їм корм.

Petcube Bites

Такий інтерактивний комплекс другого покоління на Rozetka можна придбати за 5000 грн., а Pectube Pay (компактна HD-камера) коштує 3 599 грн. 

Загалом до 2020 року Petcube реалізувала майже 1 млн пристроїв по всьому світу, залучила $10+ млн інвестицій від Horizon Capital та інших. Сьогодні камери доступні в Amazon, Best Buy і Європі, а команда розширилася до 100+ людей у Сан-Франциско та Києві.

Ці історії — лише невелика частина досягнень українських розробників. Світ уже давно користується українським інтелектом, часто навіть не здогадуючись, що за глобальним прогресом стоїть винахідливість та незламна воля людей, народжених в Україні.

Автор: Білан Таїсія