Про це забуває більшість онлайн-магазинів: що таке вебдоступність і чому вона потрібна вашому бізнесу

 

Ми постійно чуємо про вебдоступність, але для багатьох компаній це слово досі залишається чимось другорядним. Хоча насправді це базовий показник якості. Про доступність інтерфейсу варто думати з першого дня — закладати її в архітектуру ще тоді, коли ви тільки обговорюєте майбутню ідею..

Як українським продуктовим компаніям, сервісному бізнесу та державним вебресурсам відповідати міжнародним стандартам, мінімізувати юридичні ризики та створювати простір без бар'єрів? Про це розповідає юристка з цифрового комплаєнсу (IT-юристка) Вікторія Щиголь.

Що таке вебдоступність і як вона працює на практиці?

Фундаментом якісного вебпродукту є Usability (зручність використання). Проте вона стає досконалою лише у синергії з Accessibility (доступністю). Вебдоступність підсилює юзабіліті, роблячи продукт завершеним і відкритим для кожного користувача. На практиці це означає, що сайт чи додаток оптимізовано під потреби людей із порушеннями зору, слуху, моторики чи когнітивних функцій. 

Ба більше, у Європі вже активно говорять про адаптацію контенту до тимчасових чи ситуативних станів людини: наприклад, коли у користувача запаморочення чи нудота. Вебресурс повинен враховувати навіть такі деталі й пропонувати функціонал, який адаптує інтерфейс, що мінімізуватиме навантаження. 

Навіщо регулювати вебдоступність у законах та актах?

Чи знали ви, що кожна шоста людина на планеті має певні порушення здоров’я чи особливості функціонування? Це величезна частина аудиторії, яка щодня користується інтернетом, шукає інформацію, купує товари та замовляє послуги.

Мета доступності, зокрема й вебдоступності, — забезпечити кожній людині та суспільству в цілому можливість користуватися рівними правами. Це стратегія win-win, де кожна сторона залишається у виграші. Коли технології доступні кожному, виграють як звичайні родини, так і бізнес. Люди стають більш незалежними й можуть спокійно розвивати економіку чи культуру. Зрештою, ми всі пов’язані, і будь-який успіх стає ціннішим, якщо він доступний кожному.

Де впровадження вебдоступності вже є обов’язковим?

Якщо у вас e-commerce бізнес поза межами ЄС, але ви продаєте товари європейцям, вам доведеться грати за їхніми правилами. Європейські директиви захищають споживача за місцем його фізичного перебування. Тому для закону важливо не те, де зареєстрована компанія, а те, звідки ваш покупець.

Така ж ситуація і з ринком США, але зі своїми особливостями. Якщо ви не забезпечите вебдоступність для користувачів в Америці, то матимете справу вже не з державним регулятором, а скоріш за все станете стороною судового процесу. Річ у тім, що ігнорування правил вебдоступності там розцінюють як порушення прав американських громадян на користування публічними місцями. А вебсайт в Америці — це і є публічне місце.

В Україні ж “цікавість” бізнесу до впровадження вебдоступності зумовлена переважно внутрішньою соціальною відповідальністю самих компаній. Адже всередині держави це питання ще не так суворо регулюється. Все починається з конкретної людини, з бізнесу, його етики та орієнтирів.

Окремим прикладом є GovTech-сектор. Державні вебсайти та мобільні застосунки зобов'язані відповідати національному стандарту, який встановлює чіткі технічні вимоги до доступності. Для органів державної влади виконання цих норм є обов'язковим, тому вони підходять до розробки цифрового середовища комплексно: від дизайну і коду за міжнародними стандартами WCAG до комунікації навколо самого продукту.

Коли ми говоримо про цілісність вебпродукту, його відповідність регуляторним нормам та соціальну функцію (про все те, що ставить у центр продукту людину й захищає ваш бізнес від ризиків майбутнього), варто виділити три головні регуляторні напрями:

1) Приватність (GDPR). Часи, коли для захисту даних вистачало формальної плашки про збір файлів cookie, давно минули. Сьогодні це глибоке налаштування конфіденційності сайту ще на етапі проєктування. Ігнорування цих правил коштує бізнесу надто дорого — аж до багатомільйонних штрафів.

2) Доступність (WCAG). Робити цифрові продукти зручними для кожного тепер вимагає закон. Ці правила вже діють у багатьох країнах, і за їхнє порушення можна легко потрапити під суд. Наприклад, у США через недоступність інтерфейсів масово позиваються до бізнесу, а в ЄС за такі порушення впроваджують жорсткі фінансові санкції.

3) Регулювання штучного інтелекту (AI Act в ЄС та регуляторні ініціативи в Україні). ШІ розвивається настільки стрімко, що уряди країн серйозно занепокоїлися безпекою та правами людей. Поки європейський AI Act вимагає від розробників робити ШІ-продукти прозорими й передбачуваними, українське законодавство також демонструє підвищений інтерес до цієї теми, активно розробляючи власні норми для регулювання та безпечного використання штучного інтелекту в Україні.

Ми у команді Web-Systems Solutions уже допомагаємо e-commerce бізнесам та GovTech-сектору закривати питання цифрової доступності, приводимо вебпродукти у повну відповідність до міжнародних стандартів Web Accessibility як технічно, так і юридично. Вже зараз українські підприємці замовляють аудити, ремедіацію (виправлення помилок) та валідацію своїх платформ, щоб відповідати світовим нормам і будувати системи, де людина є початком і фіналом будь-якого рішення. 

Давайте будувати системи, де людина є початком і фіналом будь-якого рішення. Адже цінність наших спільних результатів зростає лише тоді, коли ми ділимося ними без бар'єрів.