"Нова пошта" подвоїть парк роботів до кінця року: вже працює понад 800 систем

Фото: Нова пошта

У логістичній компанії "Нова пошта" вже працює понад 800 роботизованих систем, а до кінця 2026 року їхню кількість планують збільшити вдвічі. Йдеться не про гуманоїдних роботів, а про спеціалізовані програмно-апаратні комплекси, які автоматизують рутинні логістичні процеси. Про це в інтерв'ю LIGA.net розповів перший і поки що єдиний в Україні Chief Robotics Officer (CRO) "Нової пошти" Євгеній Хоменко

---

За його словами, створення окремої посади CRO стало логічним продовженням роботи після керівництва R&D-департаментом Nova Tech. Якщо раніше основним завданням було тестування нових технологій, то тепер фокус змістився на їхнє системне впровадження в операційну діяльність компанії та масштабування.

Наразі команда Хоменка налічує майже 10 спеціалістів, які координують створення рішень на основі штучного інтелекту, машинного зору, сенсорних систем і операційної аналітики. Водночас технічну інтеграцію та виробництво роботизованих систем "Нова пошта" переважно передає на аутсорс українським і американським партнерам, серед яких Deus Robotics, SBR Robotics, Kapelou та Profi Robotiks.

Найбільш розвиненим напрямом Хоменко називає сортувальних роботів. "Мій найулюбленіший тип — сортувальні роботи. Маємо вже п'яту чи шосту ітерацію цієї технології. Наприклад, "паровозики" — це роботи для дрібних посилок до 2 кг. Вони їздять по колу й автоматично сканують кожну посилку, а далі система розуміє, в який напрямок її відсортувати. Коли робот проїжджає біля потрібного напрямку, відкривається лоток і туди ставиться посилка", — розповів він.

Атуальний склад парку робототехніки Нової пошти – 800+ роботизованих систем. Значна частина з них – це не окремі роботи, а комплексні програмно-апаратні рішення, які поєднують обладнання, ПЗ, системи управління та аналітики.

Портфель охоплює:

• сортувальні та конвеєрні автоматизовані системи;

• мобільних роботів (AMR/AGV) для переміщення вантажів;

• автоматизовані рішення для поштоматної інфраструктури;

• роботизовані та напівавтоматизовані рішення для відділень і зон самообслуговування;

• R&D-напрями, серед яких – гуманоїдні роботи, екзоскелети, автономні транспортні рішення та роботизовані маніпулятори.

Попри активне впровадження автоматизації, роботи поки що не можуть повністю замінити людей. Щодо, проєкту екзоскелетів, то в першу чергу – це про безпеку людей, а не про економічний ефект. "У нас величезна кількість операцій (особливо у вантажній логістиці), де людина нахиляється і щось піднімає – це повторювальні рухи, але роботизувати їх дуже важко. Тож хоча б допомогти людині в межах цих операцій буде добре. Поки що екзоскелетів, які будуть зручними для наших працівників, ми не знайшли. Ті, що є зараз на ринку, можуть допомагати ходити, але не полегшують навантаження на спину під час підйому вантажу", — розповів Євгеній Хоменко

За словами CRO, автоматизовані системи досі мають труднощі з обробкою посилок нестандартної форми або пошкодженого пакування. Також для них складним залишається пересування в середовищі з непередбачуваними перешкодами.

"Якщо на шляху стоїть коробка, людина обійде її легко, а для робота це стресово", — зазначив Хоменко. Він також вважає, що класичні три закони робототехніки Айзека Азімова вже не відповідають сучасним реаліям. На його думку, перший пріоритет – безпека людини – залишиться ним, але далі виникає багато питань. Наприклад, якщо робот зробив щось не те – чия це відповідальність?