“Зараз тренуємо м’язи в Україні”: чому бренд Yarmich поки не поспішає в Європу

Фото: колаж Retailers

Якісна класика не здає позицій навіть тоді, коли полиці переповнені оверсайзом і синтетикою. Багато людей вважають класичний костюм чи пальто правильного крою інвестицією. А це працює на імідж довше, ніж будь-який тренд. Розуміння цієї істини допомогло бренду Yarmich, заповнити нішу якісного чоловічого ритейлу в Україні. 

Головний редактор Retailers поспілкувався із засновником та власником бренду чоловічого класичного одягу Yarmich Ярославом Кузьмічем. Він створив компанію, починаючи з декількох костюмів і оренди через OLX.

Напередодні сьомого Дня народження бренду, в інтерв'ю підприємець розповів, як під час війни йому вдалося збільшити оборот компанії вдесятеро, чому він досі особисто домовляється про оренду кожної локації та як український бренд планує закріпитися на європейському ринку.

“Навіть удома я не зраджую класиці” 

— Ярославе, ви позиціюєте себе в інстаграмі як “головний джентльмен країни”. Що вкладаєте в це поняття?

— Перш за все — бути своєрідним CEO українського джентльменства І прикладом для інших. Навіть удома я не зраджую класичному стилю і завжди виходжу на зустрічі в піджаку. Для мене це важливо, адже саме власний приклад формує ставлення людей до класичного стилю.

Для мене важливо об’єднувати людей своєю філософією, амбасадорством бренду та любов’ю до класики. Сьогодні багато українців хочуть доторкнутися до теми джентльменства й класичного стилю. Я прагну бути людиною, яка об’єднує людей навколо цього.

Так чи інакше, це ще й про позиціонування українського джентльменства. Нам роками нав’язували комплекс меншовартості, і з цим потрібно працювати. Важливо показувати, ким ми є насправді, що таке українська інтелігенція, ким були Тарас Шевченко та інші наші письменники й поети, який вигляд вони мали, як подавали себе.

— Тобто ви вбачаєте у цьому просвітницьку місію?

— Звісно, це філософія, яка сформувалася в мене ще з дитинства. Я виріс у маленькому селищі, тому ходив до невеликої школи, де не було жодних вимог щодо форми чи класичного стилю. Але вже з сьомого класу я майже щодня приходив у костюмі. Через це мені часто казали: “О, депутат”, “політик” і тому подібне. Але насправді мені це просто подобалося.

Я ще з вечора готував собі одяг, і це стало частиною мого світогляду. Саме так із дитинства формувалося моє ставлення до класичного стилю та культури джентльменства.

Сьогодні мені 30, і я щиро вірю, що класичний стиль та одяг — це один із важливих елементів великих людей, який допомагає формувати та підсилювати якості особистості. Тому, коли я говорю про “головного джентльмена” і про те, що вкладаю в це поняття, то насамперед маю на увазі популяризацію та посилення культури класичного стилю в Україні. А вже навколо цього формуються манери, культура спілкування, звички, толерантність та багато інших важливих якостей.

“Продаж готового одягу приносить 90% виручки”

— Ви створили цілу екосистему: магазин, прокат та барбершоп. Що було найскладнішим у масштабуванні від просто продажу костюмів до створення “світу чоловічої класики”?

— Коли ми говоримо про якість, дуже важливо не розпорошуватися, а вміти зберігати максимальний рівень у кожному напрямі. І хоч би як дивно це звучало, головне, що допомогло мені впоратися з цим, — вміння відсікати все зайве.

Коли ти ростеш, розвиваєшся та здобуваєш нові знання, починає здаватися, що ти можеш робити все й одразу. Але насправді потрібно дуже чітко фокусуватися, особливо в сучасному світі.

Бренд Yarmich починався з оренди класичних костюмів у звичайній квартирі. У мене було лише три костюми в шафі, які я здавав в оренду. Коли з’явилися перші кошти, зароблені на оренді, я почав виготовляти одяг і продавати його. Тому можна сміливо сказати, що бренд Yarmich почався з нуля.

Пізніше з’явився барбершоп, але це не було цілеспрямованою ідеєю відкривати саме такий бізнес. Просто було приміщення, де вже працював барбершоп, і знайомий запропонував об’єднати це з нашою концепцією. Ми спробували, а згодом він вирішив вийти з бізнесу та запропонував мені викупити весь напрямок. Так я й зробив.

Якщо сьогодні дивитися на екосистему Yarmich, то приблизно 90% бізнесу — це бутики класичного чоловічого одягу, взуття та аксесуарів. Додатковими напрямками залишаються оренда класичних образів і парфумерний шоп. Парфумерний напрямок ми не плануємо масштабувати. Це радше додатковий сервіс у Києві, який працює в одному з бутиків і яким користуються наші клієнти.

— Тобто це працює на одній локації?

— Так, усе це розташовано на одній локації. Ми не плануємо масштабувати цей напрямок, адже для його повноцінного розвитку потрібні значно більші ресурси та масштаби.

Зараз триває війна, а наша основна клієнтська база — це чоловіки, тому ринок має свої складнощі. Водночас війна суттєво змінює бізнес-середовище: багато гравців послаблюються або взагалі закриваються, і через це з’являються великі можливості займати частку ринку. 

Тому фактор війни я не використовую як виправдання чи пояснення. Навпаки, якби я орієнтувався лише на обставини війни, то, мабуть, узагалі б не розвивався.

— Бренд Yarmich також пропонує індивідуальне пошиття костюмів,чи не так? 

— Так, ми активно працюємо в цьому сегменті та маємо своїх постійних клієнтів. Йдеться про індивідуальне пошиття класичних образів, де людина може створити практично будь-який виріб за власним баченням чи референсом. Ми працюємо за технологією “bespoke”, тобто з індивідуальним підходом до кожного клієнта. І саме цей напрямок плануємо масштабувати надалі.

— Отже, сьогодні екосистема Yarmich складається з продажу готового класичного одягу, індивідуального пошиття, прокату та оренди образів, а також додаткових сервісів як частини єдиного простору. Який із цих напрямів бізнесу є найбільш затратним, а який приносить найбільший прибуток? 

— Найбільш затратним напрямом для нас є барбершоп. Для мене це радше додатковий сервіс, а не основний бізнес. Це більше про маркетинг і створення правильного клієнтського досвіду. Барбершоп також приводить нових клієнтів, які згодом купують одяг, взуття чи аксесуари, тому він виконує важливу підтримувальну функцію для всієї екосистеми бренду.

Найбільш прибутковим напрямком, безумовно, є продаж готового класичного одягу, взуття та аксесуарів. Близько 90% усієї виручки займає продаж готових виробів — це основа Yarmich і те, що я називаю ядром бізнесу. У наших бутиках представлено близько 40 товарних категорій, а площа магазинів варіюється від 80 до 170 квадратних метрів. Оренда займає приблизно 7%, а індивідуальне пошиття — близько 2%. 

Зараз ми активно розширюємося та відкриваємо нові локації. Зокрема, нас цікавить розвиток у торгових центрах по всій Україні, і ми відкриті до нових можливостей для масштабування.

— Як змінилися масштаби вашого бізнесу з початку повномасштабного вторгнення?

— Від моменту повномасштабного вторгнення ми виросли приблизно у 10 разів. Йдеться насамперед про оборот і виручку компанії, а не про чистий прибуток. Чистий прибуток потрібно окремо аналізувати, але саме за показниками обороту ми маємо таке зростання. Рентабельність у 2025 році виросла вдвічі порівняно з 2024 році. Це, насправді, дуже вагомий результат, особливо з огляду на обставини, у яких працює бізнес сьогодні.

Також суттєво виросла команда. Я не хочу називати конкретних цифр, але масштабування справді значне. Ми виросли з двох бутиків до дев’яти, а також розширилися з одного міста до п’яти міст України, де сьогодні представлений бренд.

“Попит на класику знизився — утім, його достатньо”

— Як змінився попит на класичний чоловічий одяг в Україні за останні роки, враховуючи війну та загальний тренд на мілітарі та кежуал?

— Він безумовно знизився. Класичний стиль використовується у різних ситуаціях: для особистого користування, роботи чи щоденного стилю, але перш за все — для урочистих і світських заходів. Саме таких подій сьогодні стало менше. Водночас сьогоднішній рівень попиту цілком дозволяє нам стабільно розвиватися та рухатися вперед.

— Хто є ідеальним клієнтом бренду Yarmich? 

— Це чоловік, який мислить у категорії класичного або smart-casual одягу, з більш “верхньорівневим” запитом. У нього виникає потреба створити образ у класичному стилі для конкретної події або ситуації. Часто ідея такого образу може з’явитися як у самого чоловіка, так і через його партнерку, яка допомагає підібрати стильний вигляд.

Якщо говорити конкретніше, то це чоловік віком від 18 до 40 років, якому потрібен класичний одяг для різних життєвих задач.

— Який найнеочікуваніший або навіть дивний запит від клієнта вам запам’ятався найбільше?

— У нас трапляються різні ситуації. Бувають випадки, коли клієнти звертаються пізно ввечері, якщо костюм потрібен терміново. Наприклад, людина завтра їде в інше місто або має важливу подію, і їй потрібно швидко знайти рішення. Ми допомагаємо підібрати варіанти, організовуємо оплату, а інколи навіть вирішуємо логістику так, щоб костюм був у потрібному місті вже наступного дня.

Ми завжди стараємося “зробити більше, ніж очікує клієнт”. Вважаю, що такі ситуації формують нашу репутацію. Люди починають рекомендувати нас, пишуть відгуки і зрештою повертаються знову.  

Клієнтоорієнтованість є критичним фактором, адже сьогодні будь-який хибний крок бренду миттєво стає публічним. Ми це добре розуміємо, тому тримаємо високий рівень сервісу. Український ринок загалом уже звик до високих стандартів обслуговування.

“AI-агенти пасують не всім бізнес-моделям”

— Про який хибний крок бренду йдеться?  Раніше ми запускали відділ продажів із використанням AI, але цей кейс виявився неуспішним. Траплялося так, що комунікація з клієнтами була не зовсім коректною. Один із клієнтів навіть звернув на це увагу публічно.

Ми переглянули роботу відділу й чесно прокомунікували з клієнтом. Я особисто подякував йому за зворотний зв’язок, тому що саме такі ситуації допомагають нам вдосконалюватися. Після цього клієнт відзначив нашу реакцію та сервісну позицію. І ми використали цей досвід, щоб у майбутньому поліпшити всі подібні процеси в компанії.

— Йдеться про AI-агентів, які розміщені на сайтах?

— Так, це справді зараз популярний тренд, який активно підхоплюють бренди, але з ним потрібно бути дуже обережними. Він пасує не всім бізнес-моделям.

Наприклад, віртуальні примірочні, які використовують деякі великі ритейлери на кшталт Zara, або інші технологічні рішення з використанням штучного інтелекту — це цікава історія, але вона поки що більше про експерименти, ніж про стабільний інструмент продажів.

Є й більш радикальні приклади, коли в ритейлі, зокрема в США (наприклад, у Сан-Франциско), тестують концепції магазинів, які частково або повністю управляються штучним інтелектом — від бюджету до операційних рішень. Ринок рухається в бік автоматизації, цифровізації та скорочення ролі людського чинника.

Але важливо розуміти, що ритейл — це все ще дуже “людський” бізнес. У цій ніші сервіс та якість комунікації є визначальними. Технологічні рішення лише підсилюють процеси, але не стають вичерпною заміною класичної моделі роботи.

— Чи плануєте ви з часом відновити роботу цього бота?

— Так, цього року ми плануємо перейти на нову систему. Ми вже провели аудит відділу продажів за квартал, змінили систему комунікації з клієнтами і продовжуємо її налаштування та вдосконалення.

“Безоплатні корекції для військових — наша позиція”

— Ви також розвиваєте напрям адаптивного одягу. Ви працюєте з індивідуальними запитами? Який фідбек отримуєте від клієнтів?

— Звісно, цей напрям є в нас, але він працює в індивідуальному форматі. Наш клієнт зазвичай приходить не за “функціональністю” як такою, а за конкретними речами — піджаком, штанами чи повним образом. І вже в процесі ми можемо запропонувати функціональні рішення, якщо це доречно. Зокрема, ми маємо досвід взаємодії з ветеранами. 

Цей напрям важливо розвивати та популяризувати, тому що в Україні про нього ще знають недостатньо. У нас він присутній у кожному магазині, але це не масовий бізнес-сегмент і не основний драйвер продажів. Це більше про соціальну відповідальність і підтримку. Наприклад, для військових ми часто робимо безоплатні корекції та інші послуги як частину допомоги. Це наш внесок і позиція бренду.

— Ви зазначили, що надаєте деякі послуги військовим безоплатно. У моєму інтерв’ю Володимир Нечипорук, генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week, висловив цікаву думку: самі військові іноді не хочуть безоплатних речей, аби не сприймати це як “подачку”, і воліють купувати за повною ціною або зі знижкою. Яка ваша думка стосовно цього?

— Це одна з моїх особистих ініціатив як власника бренду Yarmich. Я розвиваю бізнес, розуміючи, що частину цінності ми надаємо безоплатно, а частину — на комерційній основі. 

— Чи отримували ви особисто відгуки від військових або ветеранів останнім часом?

— Фідбек, який ми отримуємо, — це не стільки формальні відгуки, скільки подяка, емоції та усмішки. У нас були різні ситуації, зокрема з військовими після операцій, для яких ми робили індивідуальні рішення. І в таких випадках найцінніший фідбек для нас полягає у відчутті вдячності та те, що нам вдалося допомогти.

“Шукаю ідеї у вітринах європейських бутиків”

— Ви починали як модель. Чи допомагає цей досвід сьогодні у роботі з продуктом, зйомками і підбором моделей для бренду?

— Звісно. Перша навичка, яку я активно розвивав у бренді Yarmich, — це робота зі зніманням та візуальним контентом. Приблизно три роки я особисто брав участь у всіх зніманнях. Залучав друзів, але завжди контролював результат сам.

Саме досвід із модельної сфери дуже допоміг. Збоку здається, що це проста робота, але на практиці вона формує зовсім інше розуміння камери, світла, подачі та роботи з образом.

Також я проходив навчання акторській майстерності, що додатково підсилило вміння працювати перед камерою та в кадрі. Це допомагає і в створенні відео, і в будь-яких комунікаційних форматах.

Окремо важливу роль відіграє мій досвід ведучого. Ним я був з сьомого класу і до п’ятого курсу університету, тобто близько десяти років. Це дало сильні спікерські навички, які я використовую і сьогодні.

Тож увесь мій життєвий досвід інтегрувався в те, чим я займаюся зараз. Не бачу жодної сфери, яка була б “зайвою”. Кожна з них так чи інакше допомогла мені прийти туди, де я є сьогодні.

—  Де ви шукаєте натхнення та як тренуєте власну надивленість?

— До повномасштабного вторгнення я багато подорожував Європою. Під час цих поїздок я відвідував магазини та бренди класичного одягу, фотографував їхні колекції, вітрини, концепції та загальну подачу.

Увесь цей матеріал я зберігав у Google Drive. І коли працював над розвитком бренду Yarmich, часто повертався до цих референсів, аналізував їх і на основі цього формував власні рішення, але вже в межах нашого бачення та підходу.

Окремо я активно розвиваю “надивленість” у команді. Ми відвідуємо міжнародні події, зокрема, виставки на кшталт Pitti Uomo в Італії, щоб команда також отримувала досвід і розумілася на світових трендах.

Крім того, ми постійно працюємо з візуальним контентом: слідкуємо за великими брендами, показами колекцій, професійними Telegram-каналами, а також відвідуємо музеї та театри. Усе це формує ширше бачення індустрії. Цілком можу сказати, що розвивати здатність бачити, аналізувати й правильно інтегрувати побачене у власний бренд є щоденною роботою. 

“Досвідчені майстри сформували мій підхід до крою”

— Ви пам’ятаєте свій перший класичний костюм? Яким він був, скільки коштував, куди ви в ньому вирушили? 

— Мій перший класичний костюм з’явився, коли я ще був школярем. Його купили батьки, щоб я міг вбиратися на офіційні події. Вперше я одягнув його, коли мене у сьомому класі призначили ведучим шкільного виступу. Саме тоді мені й знадобився повноцінний класичний образ — костюм, сорочка, краватка.

Відтоді я почав регулярно виступати на сцені в класичному одязі. Для мене це стало першим досвідом взаємодії з класичним стилем.

— Який предмет одягу чи аксесуар є найдорожчим у вашому гардеробі? 

— Найдорожчий — костюм, створений за індивідуальним пошиттям. Я зустрічав два кравці, які сформували мій підхід до класичного костюма.

Перший — Олександр Федорович Коренський, йому зараз 57 років. Він працював разом із відомим українським дизайнером Михайлом Вороніним. Той кравець мав великий досвід і високий рівень майстерності. Це людина з сильним талантом і глибоким розумінням класичного крою.

Другий — Тетяна Поляниця, кравчиня з досвідом близько 30 років, яка також займалася пошиттям класичних костюмів.

Кожен мій костюм втілює продуману історію і виходить далеко за межі звичайної речі. Завдяки індивідуальній роботі і авторському баченню кожен виріб має концепцію. Саме тому такі костюми — величезна для мене цінність.

У виборі аксесуарів я дотримуюся мінімалізму. Особливе значення для мене має ювелірна брошка у формі логотипа Yarmich. Вона виготовлена з камінням та втілює естетику моєї діяльності.

“Спорт і медитація допомагають розвивати бізнес”

— Ви часто говорите про духовність як основу бренду. Поясніть, як це вплинуло на його філософію? 

— Для мене духовність не є щось епізодичним або прив’язаним до окремих практик чи місць. Це стан, у якому людина перебуває щодня і щосекунди.

Я не сприймаю духовність як щось, що можна “вмикати” раз на тиждень у певному місці. Для мене духовна людина постійно транслює щирі емоції, любов, повагу та гуманізм до інших людей, зокрема до команди і кожного працівника.

У бізнесі це проявляється в тому, щоб створювати умови, в яких люди хочуть працювати. Як власник бізнесу я також розумію духовність як стан і намір. Дуже важливо, з якою мотивацією ти дієш — чи ти будуєш щось лише заради матеріального результату, чи виходиш із більш глибокого наміру служити людям і створювати цінність. 

Фінансові результати, ресурси та матеріальні досягнення для мене є радше наслідком правильних дій, а не їхньою первинною метою. Коли ти перебуваєш у спокійному, усвідомленому та доброзичливому стані, ти здатен приймати якісні рішення, які безпосередньо впливають на розвиток бренду та бізнесу загалом.

— Спостерігаючи за вашим Instagram, я помітив, що важливе місце у вашому житті займають медитації. Як практики та заняття в залі вплинули на ваш підхід до бізнесу? Чи допомагають вони в ухваленні рішень?

— Медитація для мене є однією з базових практик у житті. Вже 23 травня я планую пройти 42 км і супроводжувати підприємців та тих, хто хоче щось змінити у своєму житті. Я сприймаю це як певну роль провідника для інших.

Медитація для мене — насамперед про концентрацію. У сучасному світі найцінніший ресурс — це увага. За неї конкурують усі компанії, і фактично наша увага стала активом для зовнішнього ринку. Завдяки концентрації можна відсіювати зайве та тримати фокус на тому, що справді важливо в бізнесі та житті.

Також медитація допомагає вийти за межі власного его, трохи відсторонитися від повсякденного шуму, краще зрозуміти себе, свої цілі та сенси. Це дає глибше відчуття того, хто ти і навіщо ти дієш.

Водночас важливо не обмежуватися короткими періодами “перезавантаження” під час ретритів чи поїздок. Бо після повернення в звичайний ритм життя стан швидко змінюється. Важливо підтримувати внутрішній баланс щодня, а не час від часу.

Для цього я використовую медитацію, спорт, фізичні навантаження, роботу з ментальним і емоційним станом. Це комплексна робота, яка допомагає тримати стабільний внутрішній стан. І так, це питання не лише практик, а й дисципліни та тайм-менеджменту. 

— Виходить, що особистісне зростання безпосередньо конвертується в успіх бренду?

— Звісно, бренд — це завжди наслідок твоєї ефективності як особистості, а не навпаки. Спочатку ти розвиваєш себе, і вже потім за тобою природно розвивається бренд.

Тому я постійно інвестую в себе. У мене є тренери в різних напрямах. Зокрема, є духовний наставник, з яким я працюю вже близько трьох років. Ми регулярно проводимо індивідуальні сесії — приблизно раз на тиждень, а інколи частіше. Сьогодні, наприклад, у мене також запланована сесія з ним. Фактично ми розвиваємо свій невеликий філософський простір для обговорення різних тем.

Я переконаний, що в майбутньому головними науками залишатимуться фізика, математика та філософія. Можливо, до них можна додати астрономію як окремий напрям для розуміння світу. Про це говорять і багато освітніх лідерів та засновників бізнес-шкіл.

Окрім цього, у мене є тренери з різних сфер: тренер у залі, масажист, тренер з бігу, а також фахівці, які допомагають у розвитку витривалості та фізичної форми. 

Я дивлюся на це крізь призму професійного спорту. Як в олімпійських чемпіонів є окремі тренери під різні аспекти підготовки, так само і в житті та бізнесі важливо мати людей, які допомагають тобі ставати сильнішим у кожному окремому напрямі.

“Січень і лютий — найслабші місяці ритейлу”

— Чи є чітка сезонність у вашому бізнесі? Наприклад, сезони випускних вечорів та весіль суттєво впливають на продажі?

— У ритейлу є абсолютно типова сезонність. Найслабші місяці — це зазвичай січень і лютий, що спостерігається у більшості бізнесів у сфері одягу. Натомість пікові періоди — травень, серпень, вересень і грудень. У ці місяці зростає попит через різні події — весілля, підготовки до навчального сезону, корпоративні заходи та свята.

Є також проміжні місяці із середнім рівнем активності — березень, квітень, червень, липень, жовтень і листопад. 

У слабкі місяці ми не намагаємося штучно, за будь-яку ціну “обігнати” продажі. Ми використовуємо цей час більш стратегічно і активніше займаємося внутрішніми процесами.

— Де зараз відбувається виробництво одягу? 

— Наше виробництво зосереджене в Україні та Туреччині.

— Скільки коштує в середньому виробництво одного костюма? Де дешевше відшити — в Україні чи в Туреччині?

— Тут питання не стільки в ціні, скільки в якості та процесах. Наприклад, костюми для нас часто вигідніше й логічніше відшивати в Туреччині. Це пов’язано з тим, що там уже вибудувані виробничі процеси, є стабільна якість пошиття, а також доступна тканина, фурнітура та інші необхідні матеріали. Все зосереджено в одному виробничому ланцюжку, що значно спрощує і прискорює процес.

Якщо говорити про Україну, то тут виникає більше операційних труднощів: потрібно окремо організовувати постачання матеріалів, логістику та інші додаткові процеси. Це не завжди є ефективним з точки зору бізнесу.

Водночас усе залежить від категорії товару. Наприклад, взуття ми виробляємо як за кордоном, так і в Україні (зокрема в Полтаві). Джинси відшиваємо в Харкові, деякі аксесуари та костюми — у Києві.

Для нас Україна завжди у пріоритеті. І якщо тут ми можемо отримати вищу якість навіть за трохи вищу ціну — вибираємо Україну. 

“З початком війни собівартість підвищилася на 20–30%”

— Яка середня вартість пошиття одного костюма та виготовлення однієї пари взуття на сьогодні?

— Собівартість костюма у середньому коливається. Все залежить від матеріалів, рівня пошиття, якості тканин, фурнітури, логістики та митних витрат.

Ці межі можна вважати базовими, але вони не фіксовані. Все дуже залежить від конкретного виробу. Наприклад, відмінність між різними тканинами може бути суттєвою: від більш доступних варіантів до преміальних матеріалів, як-от вовна високої якості чи люксові тканини. 

Якщо говорити про зміну витратної частини після початку повномасштабного вторгнення, то в середньому собівартість підвищилася десь на 20–30%. Це пов’язано як із подорожчанням матеріалів і оплати праці, так і з ускладненням логістики та зовнішніх постачань, зокрема через ситуацію на міжнародних ринках.

— Скільки в середньому коштують костюми вашого бренду в бутиках?

— Костюм у нас у середньому коштує від 8 000 до 20 000 грн. Усе також залежить від матеріалів, рівня тканин, складності пошиття та фурнітури. 

Щодо аксесуарів, то це досить широка категорія, адже вони дуже різні за складністю та матеріалами. Ми маємо метелики, краватки, затони, латки та інші елементи. У середньому собівартість аксесуарів становить близько 1 000 грн.

“Одного разу через ажіотажний попит ми розширили приміщення ”

— Наскільки затребуваним сьогодні є ваш бренд і чи бувають періоди, коли ви фізично не можете впоратися із кількістю запитів від клієнтів?

— У грудні ми навіть мали черги. Десь 150 клієнтів наша команда фізично не встигала обслуговувати. Через це навіть розширювали приміщення та додатково облаштували ще три примірочні. Той місяць став періодом дуже високого навантаження через сезонний попит.

Попит на оренду класичного одягу при цьому стабільно високий і прогнозовано буде зберігатися. Ми створили зручний сервіс, який дозволяє клієнтам швидко закрити свою потребу в образі. 

— Яка середня вартість оренди костюма на стандартний термін у три дні?

— Вартість оренди в середньому становить від 2 500 до 3 500 грн. У цю суму вже входить хімчистка та повна підготовка виробу для клієнта.

— Як ви допомагаєте клієнту визначитися — купувати чи орендувати? Можливо, якщо костюм потрібен лише на кілька подій на рік, то оренда стає вигіднішою інвестицією?

— Якщо говорити саме про класичний костюм, то тут усе досить просто: якщо людина планує одягати його більше трьох разів на рік, то вигідніше вже купувати власний.

Якщо ж це разова або рідкісна потреба, тоді хороше рішення — оренда. Саме тому ми й створили сервіс, який закриває потреби різних клієнтів залежно від їхнього способу життя, бюджету та запиту.

Водночас важливо розуміти, що гардероб у стилі smart casual — це вже інша історія. Там речі використовуються набагато частіше. Сорочки, штани та піджаки комбінуються між собою та стають частиною щоденного стилю.

“Десятий бутик Yarmich відкриється вже цьогоріч”

— Нещодавно ви відкрили вже дев’ятий бутик в Україні — в Івано-Франківську, а до кінця року плануєте ще заходити в інші регіони. Розкажіть про це. 

— Зараз я перебуваю в пошуку наступного об’єкта для розвитку. Цього тижня, наприклад, планую їхати дивитися нову локацію. Ми розглядаємо західний регіон України для відкриття наступного бутика. Десятий бутик планується вже цьогоріч. Ми собі поставили завдання відкрити щонайменше одну точку, а щонайбільше — три.

Паралельно ми також шукаємо новий офіс у Києві, тому що зараз команда працює з двох окремих офісів, а ми хочемо об’єднати всіх в одному просторі. Це важливо для комунікації, процесів і подальшого розвитку команди.

Загалом наше масштабування відбувається крок за кроком. Ми не йдемо в агресивне розширення. Для мене дуже важливо, щоб під час зростання не втрачалася якість сервісу, процесів і самої культури бренду. Тому ми спочатку відкриваємо нову локацію, відбудовуємо всі процеси, стабілізуємо роботу, а вже після цього рухаємося далі.

“Європа — наш план на найближчі п’ять років”

— Плануєте подальше масштабування всередині країни чи будете виходити на міжнародні ринки? 

— Я планую максимально закріпитися на локальному ринку, а вже після цього виходити на міжнародний рівень.

На сьогодні немає жодного українського ритейлу у середньому сегменті або масмаркету, який би системно закріпився у Польщі чи на інших європейських ринках. І для мене це насамперед питання досвіду та глибокого аналізу причин, чому так відбувається.

Багато українських брендів уже пробували виходити на європейські ринки, але далеко не всі змогли там закріпитися. Частина кейсів узагалі завершилася закриттям або суттєвими труднощами. Є бренди, які й зараз працюють, але результати поки що складно назвати успішними або стабільними.

Тому я дивлюся на це дуже прагматично. Зараз ми “тренуємо м’язи” в Україні, тому що тут ще є дуже великий потенціал для розвитку, масштабування та вдосконалення бізнесу. 

У майбутньому, звісно, плануємо побудувати впізнаваний бренд в Європі. Реалістично ми розглядаємо цей шлях у перспективі трьох-п’яти років. При цьому успіх для мене полягає не лише у відкритті кількох локацій чи фізичній присутності на ринку. Це насамперед стабільна робота бізнесу та сталий чистий прибуток. Наприклад, я вважаю хорошим показником, якщо бренд може пропрацювати рік із чистою прибутковістю понад 10%. 

“Я працював у таксі, щоб врятувати бізнес”

— Як змінилася рентабельність бренду з моменту заснування у 2019 році?

— У 2019 році це фактично був бізнес однієї людини, тому рентабельність тоді могла сягати навіть 80%. Але коли в тебе немає великої команди, офісів, складної операційної структури чи значних витрат, то й показники зовсім інші.

Тоді я сам виконував майже всі функції, тому операційні витрати були мінімальними. Але питання не лише у відсотку рентабельності. Важливі також абсолютні цифри та реальний масштаб бізнесу.

Чесно кажучи, на початку я навіть не концентрувався на понятті самоокупності чи глибокій фінансовій аналітиці, особливо під час повномасштабного вторгнення, коли в компанії працювало близько 15 людей. Головне було — просто втримати бізнес і продовжувати працювати. Усі вільні кошти ми постійно вкладали у розвиток: у товар, процеси, ремонт, команду. 

Ми не є компанією, яка існує десятки років і весь цей час працює у стабільній економіці з чіткою аналітикою та прогнозованими умовами. Наш бізнес фактично будувався одночасно з постійними кризами.

Наприклад, перший бутик ми відкрили 1 березня 2019 року, а вже за тиждень почався локдаун через пандемію. На той момент усі кошти були вкладені в ремонт і запуск, тому я навіть повернувся до роботи в таксі та брав додаткові підробітки, щоб мати можливість розвивати бізнес.

Мушу визнати, що бізнес в Україні — це справжні американські гірки. Сьогодні все добре, а завтра може статися нова криза. І, мабуть, саме тому я сьогодні добре розуміюся на кризовому менеджменті.

— Що за ці роки ви делегували повністю, а які процеси в Yarmich досі вимагають вашого безпосереднього нагляду?

— Сьогодні я вже не займаюся всіма операційними завданнями особисто, як це було на початку. У компанії сформовано повноцінну управлінську структуру: є фінансовий директор, HR-директор, маркетинговий директор, технічний директор, директор з ритейлу, операційний директор та інші керівники, які відповідають за свої напрями роботи.

Моя роль наразі — це насамперед стратегічне управління компанією. Я концентруюся на розвитку бізнесу, тактичних рішеннях і контролі того, як реалізуються головні завдання через команду керівників. 

Також я особисто займаюся пошуком нових локацій, переговорами та укладанням договорів. І тут, чесно кажучи, вважаю, що власника бізнесу дуже складно кимось замінити. Ніхто не буде настільки вмотивований знайти найкращу локацію чи домовитися про найвигідніші умови оренди, як сам власник. Тому переговори, розвиток і масштабування — це ті процеси, які я поки залишаю за собою.

Три речі, які мають бути у джентльмена

— Порада від вас: які три речі обовʼязково мають бути в гардеробі сучасного джентльмена? 

— Блакитна сорочка, синій костюм і бордові шкарпетки.

— Чому саме бордові? 

— Тому що вони додають цікавий акцент до синього образу й роблять його більш характерним. Це маленька деталь, яка дозволяє не мати такий вигляд, “як в усіх”, але водночас залишатися в межах класичного стилю.

 Автор: Михайло Пилипчук