Продуктові мережі переосмислюють формати: ставка на емоції та гіперперсоналізацію

Фото: freepik.com

Великі формати продуктового ритейлу поступово поступаються місцем компактним та технологічним магазинам, а мережі роблять ставку на унікальний кулінарний досвід і гіперперсоналізацію. Про це агентству "Інтерфакс-Україна" повідомила директор компанії UTG Євгенія Локтіонова

---

"Сучасний продуктовий ритейл переживає масштабну трансформацію: класичні великі формати поступаються місцем компактним, гнучким та технологічним магазинам, орієнтованим на швидкість і закриття щоденних потреб клієнта", — зазначила Локтіонова. За її словами, один із головних трендів — розвиток мікроформатів та компактних магазинів.

Ритейлери дедалі активніше відкривають convenience store та мінімаркети площею від 50 до 400 кв. м замість великих торгових залів. Ще один напрямок — максимальне наближення магазинів до покупців. Саме тому розвиваються формати ultra proxy та Pick Up Point площею 100–150 кв. м у житлових комплексах і транспортних вузлах.

У таких магазинах оптимізують кожен квадратний метр: акцент роблять на свіжих овочах, фруктах, м’ясі, молочній продукції та готових стравах — кулінарії, суші, піці, хот-догах. Також розширюються зони випічки та кавові куточки. Ритейлери продовжують розвивати власні торгові марки, які забезпечують вищу маржинальність і формують лояльність покупців.

Окремий фокус — автоматизація та сервіси. Магазини активно впроваджують каси самообслуговування, а у світі вже тестуються мікромаркети без персоналу. Також набирають популярності сервіси Click & Collect та експрес-доставка із можливістю забрати онлайн-замовлення у магазині біля дому. Український ритейл додатково інвестує в енергонезалежність.

Щоб відрізнятися від конкурентів та не зливатися з іншими гравцями, ритейлери використовують три головні стратегії. Першою є надання унікального кулінарного досвіду (Experiential retail): перетворення магазину на фуд-хол. Клієнт приходить не просто за інгредієнтами, а поїсти в самому маркеті (естетичні фуд-зони, відкриті кухні).

Прикладом втілення другої стратегії - емоційного дизайну та концептуальності - є тематичні магазини "Сільпо". Де-факто магазини стають багатофункціональними просторами.

Третя стратегія фокусується на гіперперсоналізації: за допомогою мобільних додатків та ШІ клієнти отримують індивідуальні знижки на основі їхньої історії покупок у реальному часі.

Затребуваність класичних гігантських магістральних гіпермаркетів відчутно знизилася. Споживачі більше не хочуть витрачати 2-3 години у вихідні на поїздку за місто для закупівлі на два тижні наперед. Цьому сприяють розвиток онлайн-доставки, падіння купівельної спроможності та прагнення до економії часу.

За словами Локтіонової, великі гравці переходять до компактних супермаркетів площею до 2–3 тис. кв. м або відкривають продуктові формати всередині інших торгових хабів. Як приклад вона навела розвиток Епіцентр Food. Також великі супермаркети зберігають конкурентність завдяки ексклюзивному асортименту, ціновим перевагам та створенню екосистеми сервісів — аптек, хімчисток, дитячих кімнат, зоомагазинів, банківських відділень і пунктів видачі замовлень.

Ще одним трендом стає використання площ гіпермаркетів як Dark Store — баз для збору онлайн-замовлень та подальшої доставки додому або у менші точки видачі мереж.

"У підсумку хочу зазначити, що ринок повністю підлаштовується під місію покупця: для швидкого перекусу чи щоденного добору — дрібний технологічний формат під боком, для емоційного шопінгу чи великих закупівель — трансформований супермаркет-хаб", - каже Локтіонова.

Компанію UTG створено 2001 року. Вона розробила понад 1,3 тис. концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн кв. м комерційних площ в Україні.