Блекаути повертаються: як бізнес переходить на сонячні станції, щоб працювати без перебоїв і зменшити витрати на електроенергію

В Україні сьогодні бракує 12–14 ГВт потужності генерації електроенергії. За 3,5 роки повномасштабної війни ворог знищив близько 14 ГВт електрогенерації та багато інфраструктури з розподілу електроенергії та газу. Постійні обстріли і, як наслідок, — блекаути знеструмлюють бізнес, тому працювати стає важче й дорожче. Це все негативно впливає на економіку, тому зелена енергетика все більше стає не тільки про екологію, а й про економіку, фінансові заощадження та енергетичну незалежність.

Про те, як ритейлу стати енергонезалежним, Retailers.ua розповів Олександр Бондаренко, керівний партнер «Бюро інвестиційних програм» і NOVO Energy, компанії, що реалізує проєкти сонячної генерації для бізнесу.

Багато компаній усе ще сприймають «зелені рішення» як додаткові витрати. Чому енергоефективність вигідна з економічної точки зору?

Енергоефективність — це обов’язкова умова виживання будь-якого бізнесу, який думає хоча б на кілька кроків уперед. Особливо після останніх обстрілів, коли знову почалися системні відключення електроенергії майже в усіх регіонах України. 

У такій ситуації підприємства, заводи, офісні центри й супермаркети часто не можуть працювати: у когось немає генератора, у когось є, але його потужності недостатньо, щоб запустити все виробництво або підтримувати всі бізнес-процеси.

Через це зриваються експортні контракти, тому що немає стабільного електропостачання. Блекаути порушують увесь ланцюг: від постачання сировини та упаковки до переробки і подальших продажів готової продукції.

А якщо йдеться про закордонних партнерів, їм байдуже, чи є у вас світло сьогодні чи ні. Якщо контракт виконується зі збоями, затримками або падінням якості, то все “приїхали”. Експортер може втратити вигідний контракт буквально за 1–2 місяці такої нестабільності і, як наслідок, велику частину прибутку.

Тому енергоефективність — це фактично кровоносна система економіки. І український бізнес відчув це зараз особливо гостро. Без кровоносної системи не може жити жоден організм. Так само економіка і бізнес не можуть існувати без стабільної електроенергії, інакше це вже не розвиток, а виживання.

Серед альтернативних способів — зелена електроенергія: сонячна або вітрова. Вона не шкодить довкіллю так, як це роблять генератори. І коли зростає споживання електроенергії, логічно будувати нові «зелені» установки, а не збільшувати кількість ТЕЦ чи газопоршневих станцій, які негативно впливають на довкілля та здоров’я людей.

Основна перевага зеленої енергетики у можливості суттєво зекономити на електроенергії. Перш за все це стосується власників великих супермаркетів, гіпермаркетів і ТРЦ. Великі рітейл-мережі на кшталт Епіцентру, VARUS, АТБ чи Аврори є водночас і великими споживачами електроенергії.
Щомісячні рахунки за світло для однієї великої торговельної точки можуть становити від 500 000–700 000 грн і до 1 млн грн на місяць. А якщо говорити про гіпермаркети Епіцентр, то споживання електроенергії на один комплекс може сягати 2,5–3 млн грн на місяць.

Із сонячними панелями на даху та системою накопичення (для зберігання надлишково згенерованої електроенергії) великий гіпермаркет на кшталт Епіцентру може зекономити від 6 до 8 млн грн на рік лише на електроенергії.

Якщо помножити цю цифру на приблизно 75 гіпермаркетів Епіцентр і Нова Лінія (ці самі власники), то отримаємо економію на рівні 500–600 млн грн на рік, а це фактично бюджет середнього міста в Україні.

Вартість будівництва СЕС і систем накопичення окупається за 2,5–3 роки. Для менших форматів, як-от VARUS чи АТБ, при середньому споживанні 70–90 тис. кВт·год на місяць на один магазин, економія становитиме приблизно 150–200 тис. грн на місяць для однієї торгової точки.

Для мережі АТБ, яка сьогодні налічує близько 1290 магазинів, навіть часткове впровадження наприклад, обладнання 30% найбільш енергоємних точок (387 магазинів) СЕС та батареями дасть економію близько 650–700 млн грн на рік.

Орієнтовні капітальні інвестиції — близько 45 млн доларів. Це приблизна вартість встановлення сонячних станцій потужністю 180 кВт та батарей ємністю 250 кВт·год на 387 об’єктах. За таких параметрів проєкт окуповується в середньому за 2,7–2,9 року.

Таким чином, знижуються операційні витрати: компанія частково або повністю забезпечує себе електроенергією і замість 10–11 грн/кВт·год (тариф + розподіл для бізнесу) платить приблизно 1 грн/кВт·год, що фактично є лише вартістю сервісу, ремонту та утримання гібридної сонячної електростанції.

Ритейл стає одночасно виробником і споживачем власної електроенергії та перестає залежати від блекаутів і графіків відключень. Тобто це енергетична й економічна незалежність, а отже висока конкурентоздатність на ринку.

Зрештою, інвестори сьогодні звертають увагу на екологічний аспект, і коли компанії потрібно залучити фінансування, то це стає перевагою.

Чи можна вважати енергоефективність інвестицією, що підвищує вартість бренду і стабільність бізнесу?

Сьогодні навіть під час залучення інвестицій, коли ведуться перемовини про купівлю заводу або бізнес-центру, інвестор обов’язково запитає: «Який план Б щодо постачання електроенергії цьому об’єкту?»

Якщо офісний центр, ТРЦ або виробництво залишаються без світла, то це вже нецікавий актив для інвестора. Тож має бути альтернативне джерело електроенергії. Ми фактично прийшли до ситуації, коли будь-який бізнес в Україні має думати: як я забезпечу себе електроенергією сам?

І це вже не лише про операційні процеси. Це і підвищення капіталізації підприємства, і зростання його інвестиційної привабливості, і, по суті, режим економічної безпеки. Системи власної генерації електроенергії та батареї накопичення — це критична складова економічної безпеки будь-якого бізнесу в Україні.

Які технологічні рішення найефективніші для торгових мереж? 

Для великих супермаркетів, гіпермаркетів і ТРЦ зазвичай встановлюється гібридна дахова сонячна електростанція. На даху площею близько 10 тис. кв. м (який підходить для розміщення конструкцій СЕС) монтується станція потужністю 0,9–1 МВт, а поруч встановлюється система накопичення електроенергії обсягом 2–3 МВт·год. У такому випадку гіпермаркет повністю захищений від блекаутів, зменшує витрати на електроенергію і переходить на часткове або повне самозабезпечення.

Вартість такої дахової сонячної електростанції потужністю 1 МВт становить приблизно 400 тис. доларів, а батареї накопичення на 2 МВт·год — орієнтовно 320 тис. доларів. Інвестиція окуповується в середньому за 2,5–3 роки. Це період, після якого підприємство переходить на самозабезпечення електроенергією і значно скорочує свої операційні витрати.

Що сьогодні найбільше стримує розвиток енергоефективності в ритейлі?

Гібридні та мережеві сонячні станції це капітальні інвестиції. У країнах із розвиненою економікою під такі проєкти беруть кредити. Тому необхідна програма пільгового кредитування переходу на зелену електроенергію.

Наприклад, Епіцентр вирішив встановити сонячні електростанції на дахах усіх своїх 75 гіпермаркетів. Для цього потрібна кредитна лінія. Для великого бізнесу банки ще можуть запропонувати прийнятні умови. Але ми розуміємо, що зараз із кредитуванням загалом складно: для малого й середнього бізнесу кредити під 20–22% річних фактично недосяжні. Щоб обслуговувати таку ставку, компанія повинна заробляти 25–30% річних, що для ритейлу сьогодні нереалістично.

Для зелених енергетичних проєктів потрібне кредитування не під 19–21%, а хоча б на рівні 10–12% у гривні строком на 5–6 років. За цей період проєкт повністю окупиться.

Якби такі програми діяли, супермаркет міг би встановити сонячну електростанцію на даху, знизити операційні витрати, отримати енергетичну незалежність і стати більш екологічно відповідальним. А зекономлені кошти можна було б спрямувати на розвиток інфраструктури, будівництво дитячих майданчиків, соціальні проєкти, розширення бізнесу й асортименту.

Наскільки українські компанії готові інтегрувати енергоефективність у свою бізнес-модель? 

Готові на всі 100%. Зараз стоїть черга на батареї накопичення та встановлення сонячних станцій. Усім стало очевидно, що дизельні генератори як тимчасове джерело електроенергії різко підвищують собівартість продукції. А значить ціни на полицях дуже швидко стають «космічними».

Для великого заводу, супермаркету чи ТРЦ це може бути 1–2 тонни дизелю на день, щоб просто підтримувати роботу. І всі витрати на пальне, логістику, технічне обслуговування генераторів автоматично закладаються у собівартість товарів і послуг. Це прямий удар по конкурентоспроможності, адже ціни ростуть, а продукція стає дорожчою і менш привабливою на ринку.

Тому сонячні панелі сьогодні вже ніхто не розглядає як «галочку» для звітності.
Це стратегічний актив рітейлу, що визначає стабільність бізнесу.

Чи впливає енергоефективність на сприйняття бренду споживачем? 

Споживач може й не помітити одразу, що магазин перейшов на «зелену» енергетику.
Але під час блекауту люди підуть у той супермаркет чи ТРЦ, де є світло, інтернет і працюють магазини. Це і є пряма конкурентна перевага.

Для виробника перехід на СЕС та системи накопичення це гарантія того, що товар стабільно буде на полиці. Якщо підприємство не подбало про власне джерело енергії, то в разі відключень просто виникнуть перебої в ланцюгу постачання. Товар зникає з полиці, а далі його просто можуть делістувати категорійні менеджери.

Окремі компанії й заводи вже відкрито комунікують свій перехід на зелену енергію. Наприклад, біля індустріального парку NOVO на Волині працює кластер Nestlé, де виробляють відомі кетчупи й майонези. Там будують велику сонячну станцію, встановлюють батареї накопичення і добудовують ціле поле панелей, щоб завод і склад повністю перейшли на зелене електропостачання і стали енергетично та економічно незалежними.

Так само ми зараз реалізуємо проєкт логістичного терміналу, який повністю живитиметься від сонячних панелей на даху. Це буде об’єкт із нульовими СО₂-викидами. Це і є приклад того, як компанії можуть ставати амбасадорами зелених інвестицій.

Які технології зроблять магазини одночасно зручними для покупців і незалежними від блекаутів?

Погляд у майбутнє ритейлу сьогодні це Південна Корея, Китай і Японія. Вони вже на 5–10 років попереду Європи за рівнем технологічності магазинів і інтеграції AI в управління асортиментом, логістикою та взаємодією з покупцем.

В Україні сьогодні ми вже бачимо меншу кількість касирів завдяки касам самообслуговування. Далі рітейл рухатиметься до ще більшої автоматизації всіх бізнес-процесів: від автоматичного поповнення складів до викладання товарів на полиці з мінімальним залученням ручної праці.

Шлях товару від виробника до полиці скорочуватиметься, а всі ланки ланцюга постачання поступово роботизуватимуться. Тема Robotics це зараз один із найгарячіших напрямів у рітейлі та логістиці, і він розвивається дуже швидко.

У майбутньому ще активніше розвиватиметься e-commerce. Уже сьогодні, принаймні у Києві та великих містах, близько 25% покупців регулярно замовляють продукти та косметику онлайн. У Південній Кореї цей показник сягає 50–55%.
Онлайн-частка роздрібних продажів у Кореї у 2024 році становила близько 42%, тоді як в Україні приблизно 10%, і вона продовжує зростати. Люди все рідше ходять у супермаркет фізично. Натовп у магазині сьогодні це радше виняток, наприклад під час відключень світла.

Таким чином, енергоефективність сьогодні визначає стійкість бізнесу та його позиції на ринку. Компанії, які інвестують у власну генерацію та «зелену» енергетику, зменшують операційні витрати і водночас знижують залежність від блекаутів та коливань енергосистеми. Це перетворюється на конкурентну перевагу і підсилює довіру партнерів та інвесторів.

Автор: Наталя Вересюк

Експерт: керівний партнер «Бюро інвестиційних програм» і NOVO Energy Олександр Бондаренко