Сила ком’юніті. Спільнота, що забезпечує розвиток франчайзингових мереж

Фото: Алла Теліга

Алла Теліга — співзасновниця франчайзингових мереж заморожених домашніх страв «Галя Балувана» та Wesoła Pani, менторка у Board та Дія.Бізнес у Луцьку

---

Франчайзинг допомагає втриматися на плаву за часів нестабільності. Чималу роль у цьому грає особливість самої бізнес-моделі, коли партнери-франчайзі формують потужне підтримуюче ком’юніті.

Спільнота — коло згуртованих однодумців

У минулорічному звіті Community Industry Trends Report 2023 зазначено, що 80% учасників дослідження кажуть про позитивний вплив спільнот на їхні бізнеси. 50% відповіли, що ком’юніті — надзвичайно важливі для досягнення бізнес-цілей. У 2024 році спільноти стають невід’ємною частиною маркетингових стратегій, особливо в B2B.  

Тож і наші франчайзингові мережі — це ком’юніті. Так, це не класичні бізнес-спільноти, де учасників об’єднують за певними критеріями, а монетизують — за допомогою членських внесків. І до повномасштабного вторгнення ми з командою не вивчали статистику щодо спільнот і їхнього потенціалу для бізнесу. Та менш із тим, об’єднуємо коло підприємців — малих і середніх.

Наш загальний чат, створений для підтримки та навчання партнерів-франчайзі, від початку був одним із доступних і зручних інструментів взаємодії, обміну інформацією та досвідом. Та з першого ж дня вторгнення цей чат перетворився на набагато більш потужну спільноту. 

Франшиза — стійка система

Ці два роки можу впевнено назвати фазою «тімбілдингу». Невеликі окремі бізнеси згуртувались і працювали як велика корпорація — вирішували логістичні проблеми, адаптували ланцюжки поставок, забезпечували сировиною тощо. Усе це значно підвищило ефективність кожного окремого підприємця та бізнесу зокрема. 

Я бачу чотири основні переваги потужного ком’юніті для франчайзингового бізнесу.

1. Відчуття «Я не один/ не одна»

Якщо брати 24 лютого 2022 року, тоді всі не розуміли, що робити. Під Києвом стояла артилерія. Дехто з наших партнерів виїжджав, хто за кордон, хто на захід. І тоді ми згуртовувалися. Партнери, які жили в Хмельницькому, Чернівцях, Ужгороді приймали в себе чи шукали, де поселити партнерів з Кременчуга, Києва, інших міст. Кожен допомагав, чим міг. Підприємці в нашій екосистемі змогли відчути цю силу об’єднання, коли ми пліч-о-пліч долали виклики. 

      2. Швидка адаптація  

У квітні–травні 2022 партнери почали повертатися і потроху відновлюватися. Тоді в Києві було важко з сировиною. Не можна було забезпечити виробництва борошном. Ми зв’язувалися з харківськими заводами, та ніхто не хотів туди їхати через обстріли. Ми, тобто співзасновники франшизи, платили в 2–3 рази дорожче за машину, щоб доставити ту фуру з борошном нашим партнерам у Київ. Кожен партнер допомагав іншому.

Було таке, що телефонує партнер з Харкова: «Алло, ти не повіриш. Не можемо працювати, бо в нас навіть солі нема!». Нема солі — і ти стоїш. Нема борошна — ти стоїш. У Луцьку теж не було української, та кордон до нас близько. Ми почали завозити польську і передавати скільки можемо солі, щоб партнер міг працювати.  

       3. Об’єднаний мозковий центр

Під час блекаутів теж треба було розуміти, що робити. Ніхто не був готовий. Коли немає світла, все зупиняється. Тож у нашому чаті, тому самому ком’юніті, ми ділилися досвідом: «Я купила генератор на 6 кВт. Підключила до нього три шокери (глибокої заморозки)», «А до цього генератора можна підключити тільки розкатку тіста. І нічого більше, бо згорить». І так з кожним пунктом, всі ділилися з усіма, як найкраще адаптуватися до умов. Після генераторів нам уже нічого не було страшно. Ми — команда. 

         4. Самопідтримуюча система

Комунікувати з партнерами та питати про їхні кейси і досвід зрештою стало звичайною практикою. Наприклад, коли мені телефонують, а лінія зайнята, люди пишуть питання у загальному чаті. І партнери відповідають: «У нас була така ситуація, ми зробили отак». Дехто навіть обмінюється контактами постачальників. І це формує коло довіри.

Як масштабувати досвід

Досвід спільноти в Україні команда застосовує і на ринках інших країн. Так, у Польщі партнерів теж долучаємо до локального чату, де партнери діляться досвідом і контактами, наприклад, постачальників. Разом вивчаємо нюанси польського оподаткування, подання документів та інших процедур, ділимося, як можна заощаджувати. 

Наприклад, знайти постачальника електроенергії з нижчими тарифами. У Польщі постачальників дуже багато, і тарифи теж дуже відрізняються. В одному регіоні вартість 1 кВт може варіюватися від 0,7 до 3 злотих. Знаходимо тих, хто зробить ремонт у приміщенні, і загалом відкритися скоріше. Стикнулися з тим, що поляки не звикли так швидко все робити, як українці. І таких моментів чимало.

Гадаю, те, через що ми пройшли разом в Україні, допомогло отримати ще більшу довіру. 10 наших українських партнерів відкрили з нами бізнеси і в Польщі.

Це, до речі, один із пунктів, чому я вважаю, що краще відкривати бізнес за франшизою. Адже підприємець-франчайзі не наб’є стільки шишок, як часто це буває з бізнесменами-новачками. Кожен франчайзі — це підприємець, який веде бізнес за перевіреною моделлю і в тісній взаємодії з такими самими підприємцями. 

У підсумку, ком’юніті має значний потенціал:

1. Більша життєстійкість бізнесу, де франчайзі — не конкуренти, а партнери, які допомагають один одному.

2. Соціальна згуртованість і довіра. Люди, які разом подолали певні перепони, набагато вірогідніше готові йти разом і надалі.

3. Продуктивна комунікація. Чіткість і відкритість у спілкуванні, обміну думками має вирішальне значення для сильної спільноти. 

4. Спільні цінності та цілі. Завдяки відчуттю єдності досягати мети стає помітно легше. 

5. Громадоутворююча опція. Кожен партнер об’єднує ще й постачальників. Це зазвичай локальні підприємці, з якими формуються тісні зв’язки, такі потрібні для успішного розвитку.

Я впевнена, що резильєнтність, про яку так багато говорять останнім часом, формується в тому числі за підтримки один одного. Людині потрібна людина. Разом ми сильні та здатні впоратися з усім.