Феномен секонд-хенду: як молодь заробляє сотні доларів на вживаних речах

Freepik

Від самого ранку в одному з секонд-хендів столиці два десятки людей кружляють навколо контейнерів на колесах. Більшості з них — до 30 років. Усі точно знають, що шукають. Серед них хлопець, який уже за дві години вийде з вінтажною курткою Carhartt. Того ж дня він продасть її за кілька тисяч гривень. Вже давно для успішного ресейлу не потрібні дорогі приміщення в центрі міста, достатньо смартфона й гострого ока на унікальні речі.

Retailers розпитав одного з лідерів ніші, скільки сьогодні можна заробити на брендовій речі, знайденій у день "нового завозу", та чи не пізно починати цей бізнес у 2026 році.

Американська класика ніколи не падає в ціні

Сторінка Влада в Instagram має 26 тисяч активних підписників. У стрічці можна знайти сорочки Ralph Lauren, лонги Levi's, вінтажні куртки гоночних команд, ретро-спортивні куртки Adidas і багато чого іншого. Кожна позиція професійно сфотографована та описана. 

Шапка профілю @truuusk8sht

Для мене все почалося у 2015 році з підліткової цікавості. Мені тоді було 17, я ще навчався у школі. Захоплювався стилем і хотів добре одягатися, — згадує він.

Як і в багатьох успішних історіях, усе вирішив один випадок. Хлопець придбав рюкзак Fjällräven Kånken приблизно за 50 гривень і вже в перший день продав його на OLX за 700. На той момент це були дуже хороші гроші.

Я відчув гроші й зрозумів, що це спосіб заробітку, який збігається з моїми інтересами. Тому й зайнявся ресейлом, — розповідає він. 

Отже, на які бренди варто звернути увагу для перепродажу? За словами Влада, продати можна майже будь-що. Кожна річ має свою цінність, особливо якщо йдеться про відомий бренд і якісні матеріали. Уже багато років у тренді американський модний бренд Ralph Lauren. Це базова класика, на яку стабільно є попит і яка добре працює на вторинному ринку.

Серед популярних марок також Tommy Hilfiger, Calvin Klein, Lacoste, Burberry,  Armani, Hugo Boss, Prada, Supreme, Off-White, Nike, Adidas Originals та інші.

Речі зі сторінки Влада 

"На секонд-хендах можна відшукати справжні раритети, наприклад, мерч музичних гуртів. Його вартість іноді сягає дуже великих сум. У мене є знайомий, який продав одну футболку за 2000 доларів", — каже реселер.

Отримати можна навіть 500 відсотків прибутку 

Найвигідніше купувати речі в секонд-хендах на вагу. Оновлення товару тут зазвичай відбувається раз на тиждень, і з кожним наступним днем ціна поступово знижується. Найкраще приходити у день завозу, однак саме тоді вартість кілограма найвища. Сьогодні це близько 400 грн за кілограм. За такого тарифу сорочка обходиться приблизно у 100 грн, а джинси — у 250. Чим менше речей залишається на вішаках, тим дешевшою стає покупка.

Сумку Chanel можна придбати на вагу за 150 гривень і продати за 200 доларів або навіть дорожче. Якщо ж викуповувати її на OLX чи в інших онлайн-майданчиках, вхідна ціна буде вищою. У такому разі заробіток уже не такий великий, але все одно може залишатися прибутковим, — ділиться реселер.

Традиційний ритейл працює з передбачуваною маржею: купуєш оптом за X і продаєш за X, помножений на 1,5 або 2. Цифрами можна гратися.

Перші п’ять–шість років я регулярно відвідував секонд-хенди сам. Брав багато — бувало, виходив із цілим мішком товару. Зараз я перейшов в онлайн і працюю дистанційно. Хлопці, які займаються фізичним пошуком, надсилають мені фото знахідок, а я пропоную свою ціну й перекуповую їх, — розповідає Влад.

За його словами, самостійний пошук речей фінансово найвигідніший. Проте, щоб не витрачати час дарма, потрібно бути біля входу вже о восьмій чи дев’ятій ранку й бути готовим обійти кілька магазинів за день.

Не завжди вдається знайти багато вартісних позицій. Іноді за день пошуку я можу взяти лише п’ять речей. Натомість за той самий час я можу купити значно більше в інтернеті. Люди ходять по секонд-хендах по всій Україні. Замість п’яти речей я отримаю двадцять. Так, я заплачу вищу ціну, але матиму більший обіг, — пояснює він свій вибір на користь подвійного перепродажу.

Конкуренція є і вона ширша, аніж можна подумати

Влад працює переважно з чоловічим одягом, хоча в його стрічці зрідка з’являються й жіночі речі. Водночас, за його словами, з погляду ресейлу саме жіночий сегмент значно вигідніший. У будь-якому магазині чи секонд-хенді близько 75% асортименту становлять жіночі позиції, і лише чверть — чоловічі. Приблизно таким самим є й співвідношення в прибутках: левову частку грошей на цьому ринку приносить продаж жіночого одягу. 

Попри це, навіть вузька спеціалізація на чоловічому сегменті може забезпечувати стабільний дохід від 1000 доларів на місяць.

Утім, є проблема, яка з кожним роком стає помітнішою. Ринок секонд-хенду в Україні стрімко зростає. За останні три роки кількість таких магазинів збільшилася на 25–40%, і станом на 2025 рік вони займають уже 11% усього ринку одягу.

Більшість речей надходить із систем збору або гуманітарної допомоги Західної Європи. Люди залишають непотрібний одяг у вуличних контейнерах, після чого його сортують і тоннами продають покупцям у Східній Європі та Африці.

Втім, кілька років тому європейські сортувальники зрозуміли, що вінтажний светр Moncler чи рідкісну футболку відомого гурту вигідніше відкласти й продати окремо. Тобто найякісніший і найцінніший одяг відфільтровують ще до того, як він потрапляє до України.

На локальному рівні українські секонд-хенди також підхоплюють цю тенденцію. Кожен, хто хоча б час від часу їх відвідує, помітив , що за останні роки речі суттєво подорожчали. Власники магазинів почали усвідомлювати реальну цінність товару, тож брендові позиції дедалі частіше відбирають окремо й переводять у сегмент люксу.

Зараз в Україну потрапляє значно менше справді цікавих речей, особливо якщо говорити про дорогі бренди. Якщо раніше в локальних секонд-хендах можна було знайти светр Stone Island раз на тиждень, то сьогодні це велика рідкість, і на такі знахідки вже не варто розраховувати, — розповідає Влад.

Також за останні роки різко зросла конкуренція між самими реселерами. Починати з нуля зараз значно складніше, ніж п’ять–десять років тому. Першопрохідці на кшталт Влада сформували ринок і привели за собою сотні наслідувачів. Утім, як визнає сам реселер, у підсумку все зводиться до одного підприємницького чуття й уміння працювати з ризиком.

Продавати потрібно "всюди і водночас"

Де ж продавати знайдені речі? Усе залежить від цільової аудиторії та обраного майданчика. За словами Влада, найвигідніше працювати з іноземними маркетплейсами, адже оплата там здійснюється у валюті. Продаж у доларах чи євро часто приносить вищу маржу, ніж у гривнях, особливо з огляду на економічну нестабільність в Україні. Водночас міжнародні платформи, Vinted, Grailed, Depop чи eBay вимагають специфічного підходу до комунікації та ведення профілю.

За ці роки я назбирав власну аудиторію в Instagram. Велика кількість підписників дозволяє вигідно продавати речі або запускати акції. Я знаю, що цікавить мою аудиторію, і орієнтуюся саме на це, — говорить Влад.

Перспективним каналом продажів він називає й TikTok. Короткі динамічні відео з процесом пошуку та історіями знахідок можуть швидко ставати вірусними, особливо якщо йдеться про унікальні речі. Алгоритми платформи дозволяють навіть новим акаунтам органічно виходити на широку аудиторію. Тут важливу роль відіграє креативність, багато реселерів уже ведуть подібні блоги.

Продавати речі можна й через Telegram-канали та групи. У цьому форматі зручно надавати ексклюзивний доступ для постійних клієнтів і пропонувати найцікавіші позиції ще до публічного продажу. Це формує відчуття закритого клубу й підвищує лояльність аудиторії. Водночас такі приватні спільноти доволі складно масштабувати.

Найпопулярнішою платформою для продажу вживаного одягу в Україні залишається OLX. Сайт не вимагає побудови особистого бренду.  Достатньо якісних фото та чіткого опису товару. До того ж покупці часто шукають речі саме у своєму місті, що дозволяє домовлятися про особисті зустрічі й уникати витрат на доставку.

Найуспішніші реселери зазвичай працюють одразу з кількома платформами, адаптуючи контент під специфіку кожної з них.

І навіть попри зростання конкуренції, цей напрямок залишається перспективним. Минулого року світовий ринок секонд-хенду сягнув 197 мільярдів доларів, а за прогнозами до 2028 року може подвоїтися. Інтерес до вінтажних і брендових речей не лише не знижується, він перетворюється на сталий глобальний тренд.  Водночас це вже не сфера легких випадкових знахідок, сьогодні тут мають перевагу ті, хто працює системно, розуміє аудиторію і вміє масштабувати бізнес... 

Автор: Білан Таїсія