Чому львівські бізнеси не поспішають у ТРЦ: оренда – не єдина причина

Фото: колаж Ritailers

Підприємці дедалі частіше опиняються перед непростим вибором, що визначає долю їхнього бізнесу: залишатися в атмосферному стріт-форматі чи переїжджати в торговий центр заради стабільності. Для невеликих брендів це насамперед питання рентабельності – ризикнути зі стріт-локацією чи конкурувати з великими мережами в ТРЦ. Розповідаємо про високі орендні ставки у Львові, боротьбу за клієнта та те, як бізнесам вдається зберігати власний стиль і водночас заробляти… 

Гроші проти “душі”

Фото: NV

Головний страх малого бізнесу – уніфікація.  Рестораторка й дослідниця кримськотатарської кухні, яка розвивала “Кримський дворик” Лєране Тульчий вважає, що моли вбивають авторську ідентичність.

“ТРЦ сприймається більше як розважальний простір, де можна швидко перекусити зрозумілою їжею. Мережам там легше вижити, бо вони мають точки в різних локаціях і можуть перекривати витрати”. 

Для авторських проєктів, де в меню не лише “булка з м'ясом”, а культурна спадщина, такий формат – виклик. Адже заклад в центрі міста  – це частина туристичного досвіду:

“Центр – це місце для камерних форматів. Шарм старого міста спонукає кожен ресторан бути цікавим для туристів”.

Фото: galinfo

Локальний бізнес виживає там, де є “душа”. Особливість кав’ярні “Дзендзик” в деталях, які неможливо відтворити в стерильних умовах молу: 

“Логотип може змінюватися, але ти сидиш у кав’ярні й навіть не знаєш, де знаходишся. А в “Дзендзику” дуже затишно, відчувається життя, бо тут багато цікавих деталей. Наша суперсила у тій самій домашній атмосфері”, — ділиться власниця Ксенія Клейнос.

 Але чи можливо перенести цю “домашність” у великий ТРЦ, не перетворившись на чергову безлику точку? Ксенія визнає – ризик величезний:

 

Фото: Forbes

“Якщо ми наважимося відкрити кав’ярню “Дзензик” у ТРЦ, то зробимо її максимально затишною. А щоб відрізнятися, запропонуємо фірмові десерти чи каву за авторським рецептом”.

Регіональна менеджерка бренду одягу “Авіація Галичини” Оксана Генега переконана, що стріт-формат дає брендам більше операційної свободи:

“Стріт-локації підсилюють впізнаваність бренду, дозволяють гнучко керувати графіком роботи залежно від сезону й потоку клієнтів та спрощують логістику, адже поставки можна планувати у зручний час”.

Водночас у компанії не бачать принципової різниці в ефективності між стріт-крамницями та магазинами в торгових центрах.

“У стріт-локаціях добре працює ефект новизни та імпульсивних покупок, що залучає випадкових відвідувачів. У торгових центрах натомість формується стабільний потік постійних клієнтів. Тому поєднання обох форматів дає збалансований результат і ширше охоплення аудиторії.”

При цьому власниця кавʼярні “Дзендзик” Ксенія Клейнос додає, що раніше остерігалася торгових центрів через питання безпеки, однак тепер бачить і їхні переваги:

“У ТРЦ працювати простіше, там є генератори, тож навіть під час відключень можна продовжувати роботу.”

Де оренда “тисне” сильніше

 Львівський ринок оренди вважається “перегрітим”. Вибір локації часто залежить не від стратегії, а від того, чи вдасться домовитися із власником приміщення. Представники брендів визнають, що іноді саме переговори з орендодавцем, а не концепція визначають фінальне рішення.

 

Фото: "Авіація Галичини"

Регіональна менеджерка бренду одягу “Авіація Галичини” Оксана Генега зазначає, що тиск особливо відчувають нові заклади:

“Орендні ставки у Львові доволі високі, тому частині нових проєктів складно втриматися вже в перші місяці роботи. Водночас не можна  однозначно сказати, де умови жорсткіші, усе залежить від конкретної локації та формату співпраці”.

За словами Генеги, витрати в торговельних центрах зазвичай вищі, адже окрім базової орендної ставки, орендарі сплачують маркетингові та експлуатаційні внески, відсоток від товарообігу та проходять щорічну індексацію.

Фото: "Суспільне"

Натомість у приватних орендодавців умови часто гнучкіші. Зазвичай це фіксована ставка й комунальні витрати за лічильниками, а також більше простору для переговорів щодо ставок і термінів. Саме тому бізнес обирає формат залежно від можливостей, стратегії та ролі локації в розвитку бренду.

Власниця кав’ярні “Дзендзик” Ксенія Клейнос зізналася, що їй пощастило з орендодавцем:

“За весь час існування “Дзензика” ставку нам не піднімали. Але загалом ринок дорожчає, і це трохи насторожує. Водночас навіть за середню оренду, думаю, можна знайти локацію для відкриття ще одного закладу”.

Чи існує золота формула успіху 

Майбутнє львівського ритейлу за гібридністю. Стріт-локації формують емоційний зв’язок із клієнтом, тоді як ТРЦ забезпечують стабільний трафік і прогнозовану економіку. Саме баланс цих форматів дає бізнесу конкурентну перевагу. Ймовірно, незабаром торгові центри ще активніше полюватимуть на “лампові” проєкти, а локальні бренди шукатимуть спосіб перенести свою атмосферу на фудкорти. Досвід наших героїв показує, що успіх матимуть ті, хто зможе працювати за правилами конкурентного ринку, не втрачаючи при цьому власної ідентичності. 

Автор: Романів Анна