Чому Казахстан відмовився стягувати з Газпрому $1,4 млрд на користь Нафтогазу

Фото: група "Нафтогаз"

Міністерство юстиції Казахстану не буде сприяти стягненню з російського Газпрому приблизно $1,4 млрд за арбітражним рішенням у справі Нафтогазу. Про це 25 травня повідомив міністр юстиції Казахстану Єрлан Сарсембаєв, передає Forbes з посиланням на Tengrinews.kz

---

За словами міністра, рішення суду Міжнародного фінансового центру "Астана" має процесуальний характер і наразі не є остаточним та обов’язковим до виконання.

Сарсембаєв наголосив, що ухвалу було винесено в односторонньому порядку без участі відповідача. Газпром має право оскаржити її у встановлені строки, після чого справа розглядатиметься за участю обох сторін.

"Казахстан не буде використовуватися як "транзитний майданчик" для виконання рішень, які не мають юридичного зв’язку з його юрисдикцією", – заявив міністр.

Він також зазначив, що у цій справі відсутні ключові підстави для розгляду в суді МФЦА. Зокрема, Газпром не є учасником центру, спірна угода не укладалася в його межах, застосовне право не належить до юрисдикції МФЦА, а сторони не погоджували передачу спору до цього суду.

Міністр нагадав, що Казахстан є учасником Нью-Йоркської конвенції 1958 року про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень. Водночас їхнє виконання здійснюється відповідно до національного законодавства.

У Казахстані процедура регулюється Цивільним процесуальним кодексом, який передбачає, що заява про примусове виконання подається за місцем розгляду спору, реєстрації боржника або місцем знаходження його майна.

Оскільки місцезнаходження Газпрому відоме, саме ці норми мають визначальне значення для процедури виконання, додав Сарсембаєв.

У Міністерстві юстиції Казахстану також повідомили про підготовку змін до законодавства щодо порядку визнання та виконання іноземних арбітражних рішень на території країни.

За словами міністра, суд МФЦА може розглядати лише ті спори, які пов’язані з центром або передані йому за взаємною згодою сторін.

Спір між компаніями виник через контракт 2019 року щодо транзиту газу територією України. У травні 2022 року транспортування через пункт "Сохранівка" було фактично ускладнене через дії російських окупаційних сил, після чого "Нафтогаз" переорієнтував потоки через "Суджу". Попри це, "Газпром" відмовився здійснювати повну оплату за послуги, що й стало підставою для арбітражного розгляду.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" ініціював провадження у Швейцарії за правилами Міжнародної торгової палати. У червні 2025 року арбітражний трибунал визнав "Газпром" відповідальним і зобов’язав його сплатити заборгованість, нараховані відсотки та витрати.

У січні 2026 року Федеральний трибунал Швейцарії відхилив спробу оскарження з боку "Газпрому", остаточно підтвердивши чинність рішення. Після цього "Нафтогаз" почав міжнародну кампанію зі стягнення активів у різних юрисдикціях.

20 травня суд Міжнародного фінансового центру "Астана" в Казахстані дозволив примусове стягнення майже $1,4 млрд з "Газпрому" на користь "Нафтогазу України", визнавши арбітражне рішення та надавши дозвіл на його виконання на території країни. За даними компанії, це перший публічний випадок визнання цього рішення в іноземній юрисдикції.