Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу email розсилку.
Через нові тарифи "Укрзалізниці" вантажі можуть масово перейти на автотранспорт
Фото: agroexpert.ua
Всеукраїнська асоціація громад (ВАГ) виступила проти намірів АТ "Укрзалізниця" підвищити тарифи на вантажні залізничні перевезення. Відповідне звернення організація направила Прем’єр-міністерці України Юлії Свириденко та очільнику Офісу Президента України Кирилу Буданову, повідомляє "Всеукраїнська асоціація громад".
За інформацією асоціації, "Укрзалізниця" планує вже з серпня 2026 року підвищити тарифи на вантажні перевезення на 45%. У ВАГ наголошують, що таке рішення може спровокувати масовий перехід вантажопотоків із залізниці на автомобільний транспорт. Для бізнесу це стане способом скоротити логістичні витрати, однак для громад наслідки можуть виявитися критичними. Значна частина із 118 тис. км місцевих доріг уже перебуває в незадовільному стані через тривале недофінансування галузі.
У ВАГ посилаються на дані Державного агентства відновлення, згідно з якими дефіцит фінансування дорожньої сфери перевищує 90% від фактичної потреби. Так, при необхідних 51,3 млрд грн на дороги виділено лише 4,6 млрд грн. Це у 25 разів менше, ніж спрямовувалося на дорожню інфраструктуру до початку повномасштабного вторгнення у 2019 році. Масове збільшення руху великовантажного транспорту місцевими дорогами лише прискорить їхнє руйнування, а витрати на відновлення доведеться покривати громадам без компенсацій з боку держави чи перевізників.
В асоціації вважають, що фінансові труднощі "Укрзалізниці" пов’язані не з вантажними перевезеннями, які залишаються прибутковими, а зі збитковістю пасажирського сегмента. За оцінками ВАГ, у 2026 році збитки від пасажирських перевезень можуть перевищити 25 млрд грн.
Підвищення логістичних витрат, наголошують у ВАГ, негативно впливає на конкурентоспроможність українських підприємств як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. Навколо великих виробництв працюють цілі екосистеми партнерів — транспортні компанії, підрядники, постачальники, освітні заклади та тисячі представників малого бізнесу. Зупинка навіть одного великого підприємства може позначитися на доходах і зайнятості населення в десятках громад по всій країні.
У ВАГ переконані, що впровадження такого рішення в умовах воєнного стану, економічної нестабільності та дефіциту фінансових ресурсів матиме негативний вплив не лише на підприємства та експортерів, а й на територіальні громади, які вже стикаються зі скороченням фінансових можливостей і зростанням навантаження на місцеві бюджети.
На думку асоціації, реалізація ініціативи "Укрзалізниці" під час війни може призвести до:
- скорочення виробництва та зупинки великих підприємств, що спричинить закриття малого і середнього бізнесу в громадах;
- погіршення ситуації на ринку праці та втрати робочих місць;
- зменшення податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів;
- подальшого руйнування місцевої дорожньої інфраструктури;
- посилення транспортної ізоляції окремих громад;
- скорочення експортної виручки та тиску на курс гривні.
В умовах війни та необхідності економічного відновлення рішення держави мають бути спрямовані на підтримку виробництва, експорту, зайнятості населення та фінансової спроможності громад, а не на створення додаткових бар’єрів для тих підприємств, які забезпечують робочі місця, валютні надходження та наповнення бюджетів усіх рівнів, – йдеться у зверненні Асоціації.
У зв’язку з цим ВАГ закликала керівництво держави:
- не допустити підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення у 2026 році;
- ініціювати створення довгострокового механізму державної компенсації збитків від пасажирських перевезень;
- забезпечити формування залізничної політики з урахуванням потреб економіки та збалансованого розвитку територіальних громад.
У зверненні також підкреслюється, що виконання державою соціальної функції у сфері пасажирських перевезень має фінансуватися через прозорі бюджетні інструменти. Саме такий підхід застосовується у більшості країн Європейського Союзу через механізм державної компенсації (PSO — Public Service Obligation), а не за рахунок регулярного підвищення тарифів для бізнесу.
