Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу e-mail розсилку.
Прийшов час невеликих вузькоспеціалізованих форматів — засновник мережі «Томагавк»
Максим Трембанчук зі своєю дівчиною заснував м'ясну лавку «Томагавк». Їх бізнес виник як спосіб вирішення власних потреб. Молоді люди не змогли знайти в місті Буча місця, де можливо купити свіже м'ясо. Як розпочати бізнес з нуля, розказує Максим Трембанчук
— Чому виникла назва «Томагавк»?
— В американській кухні «Томагавк» — це стейк рібай на кістці, що нагадує індіанську сокирку. Тобто таке перетинання зброї і саме стейку.
— З чого починався ваш бізнес?
— Нашою метою було створити магазини, які пропонують свіже фермерське м’ясо. Бізнес виник із задоволення власних потреб. Переїхавши зі своєю дівчиною до міста Буча, ми не змогли знайти там магазину, який би підходив нам за якістю та сервісом, де можна було б купити свіже м’ясо. Формат магазину виник із нашого досвіду як мандрівників. Це сімейний формат бізнесу, спочатку всю роботу ми робили самі. Зараз у нас є команда та розподілено обов’язки.
— Останніми двома роками на ринку спостерігається відкриття невеликих вузькоспеціалізованих форматів. Ви вже можете сказати, що це тенденція і такі формати можуть бути успішними? Чи це ще поки поодинокі такі спроби людей, які мають бажання займатися своєю справою?
— Я думаю, що час прийшов. Наша історія тому підтвердження. Цей проект був написаний «на коліні». Був конкурс в одній із бізнес-шкіл Києва, де я навчався. І там можна було презентувати свій бізнес-проект. У мене не було досвіду в бізнесі. На той момент я працював в компанії з продажу медичного обладнання, у мене були ідеї соціальних проектів, які я хотів реалізувати. Ми переїхали до Бучі, постало питання придбання якісного м’яса для себе. Приділивши цьому питанню деякий час і подивившись на цю проблему з точки зору бізнесу, ми вирішили спробувати. У МінАПК запросили дані про споживання м’яса українцями в Київській області. Визначили, що один українець споживає 70 кг м’яса на рік. Потім зрозуміли, скільки людей живе в районі, де ми плануємо відкрити магазин. І підрахували, що вже не так і багато нам потрібно клієнтів, для того щоб магазин не був збитковим. Вирахували, що строк окупності близько 5 місяців, і зрозуміли, що все реально. І тоді ми визначили, що треба мати унікальну ідею. І цією ідеєю для нас став унікальній сервіс. Наш формат називається «твій м’ясник по сусідству». Коли навколо нього все крутиться, всі його знають, клієнт може замовити все, що йому потрібно.
— А чому ви були впевнені в успіху?
— Згідно зі статистикою, на спеціалізовані магазини припадає 11% від усього продажу м’яса. І нас цілком задовольняє така цифра. У Бучі 30 000 населення, і більше 3 000 покупців нам вистачить. Відкриття першого магазину стало нам у $6 000. Тиждень тому ми відкрили другий магазин, в Ірпені. Це інший формат. Також підтримуємо максимально широкий асортимент м’яса, але ще додаємо гриль-бар. Ми відкрилися в новому житловому районі. Біля магазину для нас облаштували зелену зону, де ми й поставили гриль. Клієнт може купити в магазині шматок м’яса і самостійно приготувати, або для нього це приготує шеф-повар. На території розміщені столики, за якими можна посмакувати стравами з грилю.
— Чим вам цікавий саме сімейний формат?
— Робота м’ясника починається о п’ятій ранку, коли приїжджає продукція. Вже о 8 ранку весь асортимент є на вітрині. Уся продукція продається максимум 36 годин. Клієнти мають можливість замовити конкретний вид м’яса і бути впевненими, що вони його отримають у визначений день.
— Розкажіть більше про ваш формат.
— Сама ідея створення магазину виникла в 2015 році і за три місяці була реалізована. Було знайдено приміщення загальною площею 67 кв. м, з яких 35 кв. м торгової. Запропонований максимально широкий асортимент охолодженої м’ясної продукції локальних виробників та фермерів у місті Буча.
— Як вам вдалося підібрати персонал, що відповідає вашій концепції?
— Ми спочатку бачили нашого продавця як молодого хлопця з татуюванням, якого швидко можна навчити. Але трохи не вгадали. У нас високі стандарти чистоти в магазині, а молодим людям дуже важко донести базові цілі. Ми лікарі за освітою, то ми знаємо все про гігієну. У магазині немає сторонніх запахів і бруду. Ми намагаємося брати людей, яким робота подобається, які можуть швидко навчатися та вміють розмовляти з клієнтами, рекомендувати спробувати щось нове. Наша команда – це професіонали віком від 45 років з досвідом і любов’ю до людей та компанії.
— Як вам вдалося налагодити контакти з виробниками?
— Наразі в нас близько 25–30 фермерів, з якими ми співпрацюємо. Як правило, від одного фермера ми беремо тільки один вид продукції. Ми знаходимо невеликих фермерів, які мають підійти за встановленими параметрами. Спочатку ми відвідуємо господарства, перевіряємо всі документи на ветеринарну відповідність. Беремо зразки продукції та куштуємо її самостійно. Важливо подивитися, кому належить ферма, які люди на ній працюють. І якщо люди нам підходять, якщо вони щирі, то продукт теж буде якісним. Також повинен бути певний об’єм для задоволення потреб магазину.
— Як продукція потрапляє в магазин?
— Фермери, що працюють з нами постійно, доставляють продукцію самостійно або привозять на фермерський ринок в Києві, де ми її забираємо.
— Як плануєте подальший розвиток?
— Наша бізнес-модель передбачала відкриття та розвиток мережі в містах-сателітах Києва. У них зараз спостерігається зростання населення і розвивається інфраструктура. Тут живе наша цільова аудиторія. Київ — це велике місто, де втрачається наша концепція — «твій м’ясник по сусідству».
— Будете розвиватися самостійно чи виводити франшизу?
— Франшизу зараз не розглядаємо взагалі. Ми будемо розвиватись самостійно і плануємо цього року відкрити ще три магазини. Це будуть магазини з торговою площею 30–40 кв. м у житлових районах.
— Ви вже можете підрахувати, скільки в середньому ваш покупець вживає м’яса на місяць?
— Важко поки що сказати. Ми створили сильний, брутальний бренд «Томагавк» та думали, що цільовою аудиторією будуть переважно чоловіки. А виявилося, що наша аудиторія — жінки.
Під магазином завжди великий парк колясок, самокатів, велосипедів. І на це ми спрямували маркетинг. Зробили яскраві наклейки з тваринами, щоб дітям теж було до нас цікаво приходити. У результаті 70% клієнтів — це мами, які купують продукцію для себе і своїх дітей. Вони нам довіряють і знають нашу продукцію. Але брутальний бренд ми залишили.
— Який у вас середній чек?
— Близько 200–250 грн.
— Ви розглядаєте можливість онлайн-продажів?
— Ми вже підготували сайт, він почне працювати наприкінці цього місяця. Це буде і вітрина і інтернет-магазин. Також випускатимемо унікальні продукти — набори для приготування ресторанної страви, в яких будуть тільки необхідні інгредієнти в необхідній кількості для приготування вишуканої страви на двох людей. Це дасть можливість спробувати різні кухні світу за мінімальну ціну. З цими наборами ми плануємо вийти на ринок столиці.
— Чи будете виходити в інші категорії?
— Який би формат ми не відкривали додатково, ми плануємо підтримувати максимально широкий асортимент м’яса. Наступного року плануємо вихід на ринок Західної Європи.
— Ви думаєте, що вже зможете конкурувати з місцевим сімейним бізнесом?
— Сімейний бізнес Західної Європи майже не використовує маркетинг. Як правило, власники живуть на другому поверсі, а на першому магазин, вони просто не думають про те, щоб надавати хороший сервіс. Люди звикли так працювати все життя. А ми думаємо, що за рахунок додаткових сервісів зможемо успішно вийти на міжнародний ринок.
Автор: Олександр Шокун