Програма «Національний кешбек»: технічні аспекти реалізації та досвід учасників

29.01.2025
376

Фото: «Зроблено в Україні»

Програма «Національний кешбек» стала інноваційним інструментом підтримки української економіки. Вона сприяє прозорості бізнесу, стимулює розвиток внутрішнього ринку та підвищує популярність вітчизняних товарів. У статті ми розкриваємо технічні аспекти її реалізації, а також ділимося досвідом учасників.


Підтримка економіки та прозорість бізнесу

Однією з головних цілей програми є виведення бізнесу з тіні. Це стимулює підприємства переходити на загальну систему оподаткування та підвищує надходження до бюджету. Як зазначила Надія Бігун, заступниця Міністра економіки України під час RAU SUMMIT 2024: «Це правильний шлях, адже податки необхідно сплачувати. Крім того, ми хочемо змінити споживацьку поведінку, щоб українці свідомо обирали вітчизняні товари та відкривали для себе нових виробників».

Для споживачів програма пропонує можливість отримувати кешбек до 10% від суми покупки. Ці кошти можна використовувати для оплати комунальних послуг, поповнення мобільного зв’язку чи навіть благодійних внесків.

Як бізнесу долучитися до програми

Процес підключення до програми виглядає достатньо простим, але вимагає певних технічних зусиль. Зокрема, реєстрація на платформі «Дія», заповнення даних про товари та інтеграція касового обладнання. Ця процедура може стати челенджем для малого бізнесу, який не має достатньої технічної бази або фахівців для налаштування облікових систем.

1.Для реєстрації на платформі необхідно перейти на офіційний сайт diia.gov.ua. Авторизуватися підписом керівника юридичної особи або фізичної особи підприємця.

2.Обрати потрібний розділ. Знайти у меню розділ Бізнес -> Підприємництво -> Перелік виробників та товарів українського походження.

3.Ознайомитися з умовами програми. Переконатися, що товар відповідає критеріям програми. Усі товари, які беруть участь у програмі, повинні відповідати вимогам маркування «Зроблено в Україні». Подання документів здійснюється через платформу або систему обліку, яка підтримує обмін даними з платформою.

4.Надати інформацію про товари. Заповнити таблицю, де вказати такі дані для кожного товару: повна назва, коротка назва, EAN (унікальний штрих-код, який ідентифікує товар українського виробництва) та брендова назва. Також ви можете завантажити власну таблицю на портал. Після імпортування даних система автоматично розподілить інформацію по рядках. 

5.Після заповнення всіх даних підписати заявку електронним підписом. Термін опрацювання заявки на порталі становить до 10 хвилин, проте зазвичай це відбувається миттєво.

Для зручності виробників і споживачів програма інтегрована з додатком «Дія». Для виробників — можливість реєстрації товарів і звітування без зайвих складнощів. Для споживачів — перевірка кешбеку в режимі реального часу.

«До програми можуть долучитися українські виробники споживчих товарів, потужності яких розташовані в Україні, та продавці на загальній системі оподаткування. Щоб зареєструвати міжнародні або власні торгові марки в програмі „Національний кешбек“, необхідно надати документальне підтвердження, що товари виробляються на території України й відповідають визначеним стандартам та умовам програми», – зазначають у Міністерстві економіки України.

Також у міністерстві пояснюють, що у програмі можуть брати участь лише споживчі товари, крім підакцизної продукції (алкоголь, пальне, тютюн), за винятком виноградних та плодово-ягідних вин без додавання спирту та медових напоїв. 

«Учасники не обмежені часовими рамками щодо приєднання до проєкту. Кожен потенційний учасник (український виробник або продавець) самостійно визначає терміни інтеграції. На етапі підключення бізнес може отримати консультації та технічну підтримку від команди впровадження АТ „Зроблено в Україні“», – пояснюють у Міністерстві економіки України.

Технічна інтеграція касового обладнання та звітність

Сучасний український бізнес опинився перед вибором: адаптуватися до нових цифрових реалій чи залишитися осторонь прогресу. Технічна інтеграція стає не лише вимогою часу, а й обов’язковою умовою для участі. Успіх залежить від здатності бізнесу інвестувати у технології, які дозволяють автоматизувати процеси, підвищити прозорість і довіру клієнтів. Водночас, технічна модернізація — це виклик, який не всі компанії можуть подолати у нинішніх умовах.

Щоб стати учасником програми, бізнесу необхідно інтегрувати касові апарати та POS-термінали із центральною системою, використовуючи API чи стандартизовані протоколи обміну даними. Це дозволяє автоматизувати передачу даних, полегшити ідентифікацію транзакцій за допомогою QR-кодів чи карток лояльності, а також забезпечити відповідність сучасним вимогам безпеки.

Без цієї технічної сумісності участь у програмі стає практично неможливою. Водночас компаніям доводиться оновлювати програмне забезпечення та долати бар’єри, пов’язані з недосконалістю інфраструктури чи обмеженим доступом до інвестицій. 

Звітність — важливий елемент прозорості. Учасники програми повинні надавати детальну звітність про всі транзакції, за якими нараховано кешбек. Це включає:

–документи, що підтверджують виплати споживачам;

–дані про кількість операцій і загальну суму кешбеку.

Звіти можна подавати автоматично через інтегровану систему програми або вручну за спеціальними формами до фінансових чи податкових органів. Утім, сучасні реалії, як-от дефіцит технологічних ресурсів, слабка стандартизація процесів та економічні виклики, часто ускладнюють виконання цих вимог. Для багатьох компаній ця програма може стати не лише платформою для розвитку, а й лакмусовим папірцем їхньої готовності до сучасного ринку, де прозорість і технології виходять на перший план.

«Вся інформація про учасників програми, перелік товарів, а також аналітичні показники проєкту є відкритими та доступними на сайті програми. АТ „Зроблено в Україні“, як агент проєкту, здійснює постійний моніторинг та перевірку наданої інформації. У разі виявлення порушень умов програми ініціюються відповідні заходи» – уточнюють у Міністерстві економіки України.

Співпраця з банками

Для успішного функціонування програми «Національний кешбек» важливою є тісна співпраця з банками, які забезпечують облік і зарахування кешбеку на картки користувачів. Споживачі можуть підключати до програми всі свої дебетові картки та поточні рахунки, а для отримання виплат обирають одну картку, куди зараховується кешбек.

Програма динамічно розширюється, залучаючи нових партнерів у банківському секторі. Якщо на старті в програмі брали участь лише 10 банків, то вже зараз їхня кількість зросла вдвічі — до 20. Це відкриває доступ до програми для ще більшої кількості українців та сприяє популяризації безготівкових розрахунків.

«До програми приєдналися 20 банків, які випустили понад 3,2 млн карток, а кількість користувачів перевищила 3 млн осіб. Українські банки продовжують застосовувати практику кешбеків, де сумарний кешбек на окремі товари може сягати 20%» - зазначає Анна Довгальська, заступниця голови правління Глобус Банку.

«Це найбільший фінтех-проєкт у державному секторі за всю історію країни. Наприклад, за жовтень громадяни накопичили 125 млн грн кешбеку за придбані товари українського виробництва, що майже втричі більше, ніж за вересень. У листопаді ця сума зросла до 250 млн грн, а в грудні кешбеку нарахували вже 436 млн грн – більше, ніж за всі попередні місяці разом узяті. Загалом із моменту запуску програми українці накопичили вже понад 1 мільярд гривень Національного кешбеку.

Це свідчить про зростання інтересу громадян до програми та збільшення продажів українських товарів. Станом на 29 січня 2025 року в програмі понад 5 мільйонів активних користувачів, які отримують кешбек від держави. Для порівняння, три місяці тому їх було лише 1,3 мільйона. Кількість виробників, що беруть участь у програмі, досягла 1700, а кешбек нараховується на понад 360 тисяч товарів українського виробництва» – кажуть у Міністерстві економіки України.

Як змінилися продажі українських товарів

За два місяці з моменту запуску програми «Національний кешбек» українці стали частіше купувати вітчизняні продукти. За даними Асоціації ритейлерів України (RAU) та аналітичної компанії Num8erz, у вересні-жовтні 2024 року продажі продовольчих товарів, що беруть участь у програмі, зросли на 9,5% в натуральному вираженні, а гривневий виторг — на 4%.

Дослідження охопило 700 магазинів по всій країні та підтвердило зміну споживчих звичок. Найцікавіший показник — кількість людей, у яких товари з кешбеком складають більше половини всіх покупок, суттєво зросла. Зокрема, на 30% стало більше споживачів, які купують українські продукти на 75-100% своїх чеків, а на 19% — тих, у кого ця частка становить 50-75%.

«Ці результати підтверджують, що програма досягає своїх цілей — підтримує громадян і робить українське товаром першого вибору», — зазначає Марина Колобаєва, в.о. голови правління АТ «Зроблено в Україні».

Такі цифри говорять про довіру до національних виробників та про те, що фінансові стимули можуть суттєво впливати на купівельну поведінку. «Національний кешбек» працює не лише як інструмент підтримки споживачів, а й як ефективний механізм розвитку внутрішнього ринку.

Досвід учасників програми

Успіх програми «Національний кешбек» залежить не лише від державної підтримки та технічної інфраструктури, а й від досвіду компаній, які вже стали її учасниками. Їхня історія – це не лише цифри і статистика, але й розповіді про реальні виклики та здобутки. Як рітейлери та виробники адаптуються до нових умов і як вони оцінюють результат своєї участі в програмі? Давайте розглянемо, як виглядає цей досвід на практиці.

Мережа мультимаркетів “Аврора” стала однією з перших серед рітейлерів, які долучилися до бета-тестування програми “Національний кешбек”. На момент запуску ініціативи у вересні 2024 року компанія зареєструвала всі свої 1 528 торгових точок та забезпечила використання програмних РРО. Станом на січень 2025 року “Аврора” зареєструвала понад 300 українських виробників і близько 3 200 SKU товарів, що відповідають вимогам програми.

«Участь у програмі дозволила мережі “Аврора” зміцнити довіру клієнтів і партнерів, а також показала, що спільні зусилля держави та бізнесу можуть приносити значний результат», — зазначає Віталій Колісник, fintech manager мережі “Аврора”. За його словами, за час участі в програмі мережа реалізувала понад 130 млн одиниць українських товарів на суму понад 3 млрд грн, демонструючи зростання продажів на 9%. У компанії пропонують додати в кабінет “Дія” статистику продажів українських товарів і загальної суми кешбеку, щоб рітейлери могли ефективніше аналізувати потреби клієнтів.

Fashion Retail

Фешн-рітейл в Україні стикається з низкою унікальних викликів, зокрема з питаннями оподаткування та прозорості ведення бізнесу. У багатьох компаній використання «корпорацій ФОПів» не дозволяє їм брати участь у програмі. Це відображає ширшу проблему в українському бізнес-середовищі, де багато компаній не переходять на загальну систему оподаткування, що ставить під питання готовність ринку до участі в державних ініціативах.

Більшість українських виробників одягу та взуття, серед яких Solmar, Stimma, One By One, COOSH, Etnodim, Promin, Gepur та інші, не долучилися до програми «Національний кешбек». Попри потенційну вигоду для підвищення лояльності клієнтів, більшість брендів уникають коментарів щодо своєї позиції. Лише бренд MustHave офіційно підтвердив, що не бере участі в програмі, але причини такого рішення не розкрив.

Звернення до компаній телефоном виявило низький рівень обізнаності працівників щодо програми. У One By One, COOSH, W8less та Etnodim персонал не зміг надати конкретної інформації. У Solmar підтвердили відмову, але без пояснень. Така ситуація може свідчити про слабку внутрішню комунікацію або небажання брендів долучатися до державних ініціатив.

Попри загальну стриманість fashion-брендів щодо участі в програмі «Національний кешбек», деякі компанії вже зробили цей крок. Торгова марка Goldi зареєстрована в програмі, що може стати сигналом для інших виробників одягу та взуття. 

Міністерство економіки України активно працює над тим, щоб залучити до ініціативи більше представників fashion-індустрії. Команда впровадження проєкту надає виробникам усю необхідну підтримку, включаючи консультації щодо технічної інтеграції, адаптації касового обладнання та підготовки до звітності.

Книгарня «Readeat»

В умовах складної економічної ситуації книгарні в Україні шукають нові шляхи для залучення клієнтів і збільшення продажів. Програма стала одним із таких інструментів, і книгарня «Readeat» першою серед своїх колег вирішила долучитися до ініціативи, отримавши значні результати.

Катерина Балаба, фінансовий директор, зазначила: «Ми першими серед книгарень підключилися до програми. Це дало значний результат: підвищення продажів у 4 рази в день старту програми та збільшення трафіку в 2 рази».

Техномаркети

Не для всього рітейлу та виробників участь у програмі «Національний кешбек» є доцільною. Компанія «АЛЛО» прокоментувала свою відмову від участі в програмі «Національний кешбек», зазначивши, що основною причиною є відсутність значної кількості товарів українських виробників у їхньому асортименті. Це ускладнює можливість використання кешбеку, оскільки більшість позицій в магазині не підпадають під умови програми. Подібна ситуація спостерігається і в інших схожих магазинах, оскільки інтеграція програми кешбеку з мерчантами маркетплейсів є технічно складним процесом. Тому багато рітейлерів утримуються від участі в програмі.

Деталі, що потребують вдосконалення 

Програма «Національний кешбек» покликана стимулювати безготівкові розрахунки та підтримувати український бізнес, проте є кілька аспектів, які потребують удосконалення. 

Один із головних недоліків, зазначений учасниками, – це обмеження, яке дозволяє користувачам обирати лише одну картку для зарахування кешбеку. Це значно знижує зручність використання програми, особливо для тих, хто має кілька карток або використовує різні платіжні інструменти для покупок.

Водночас у Міністерстві економіки України пояснюють, що підключити до програми можна всі наявні дебетові картки та поточні рахунки, а кешбек буде нараховуватися з усіх відповідних транзакцій. «А от саме для виплати кешбеку треба обрати одну картку, куди цей сукупний кешбек буде зараховуватись. Це велика перевага цієї програми, а не недолік», — зазначають у міністерстві.

Також існує потреба у чіткому визначенні критеріїв українського походження товарів, зокрема щодо частки складових, виготовлених в Україні. Додатковою проблемою є вагові товари, які не враховуються через відсутність унікальних EAN-кодів. «Доцільно розміщувати позначки на вітринах магазинів, які беруть участь у програмі, щоб краще інформувати клієнтів», — додає Олег Цимбалюк, комерційний директор ТОВ «Інтелком» — українського виробника дитячих пластмасових іграшок під торговою маркою «ТехноК».

У Міністерстві економіки запевняють, що торговельні мережі вже маркують товари з кешбеком спеціальними позначками на полицях чи цінниках для зручності споживачів, а також розміщують наліпки на вході до магазинів, які повідомляють, що тут діє програма «Національний кешбек». Крім того, перевірити, чи діє кешбек на конкретний товар, можна за допомогою сканера штрихкодів у застосунку Дія. Позначки для вітрин чи стікери для товарів можна скачати на сайті програми за посиланням.

Розвиток і підтримка локального бізнесу 

Програма «Національний кешбек» стала унікальним механізмом, який ефективно об’єднує інтереси громадян, бізнесу та держави. Завдяки простій інтеграції через сучасні технічні рішення виробники можуть розширити свої ринки, залучити нових клієнтів і підвищити рівень конкуренції. Споживачі, у свою чергу, отримують фінансову вигоду у вигляді кешбеку, який можна використовувати для особистих потреб або спрямувати на благодійність.

Оновлено та доповнено: 03.02.2025

Автор: Світлана Лисенко 

 

Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу e-mail розсилку.