Але нинішня активність – скоріше відновлення втрачених позицій, ніж агресивна експансія. Зараз у «Фокстрота» 121 фізичний магазин у 67 містах України. І це – на чверть менше, ніж до повномасштабного вторгнення РФ.
При підготовці останнього номеру журналу, який вийшов в листопаді, Forbes запитав «Фокстрот», як мережа відновлюється після шоку 2022-го, чи планує добитися компенсації від РФ та які товари зараз найбільш популярні серед українців.
Ми отримали письмові коментарі від СЕО Олексія Зозулі. Публікуємо відповіді, які не увійшли у друкований номер.
Яка сума збитків у «Фокстрот» від російської агресії станом на осінь 2023?
Сума збитків компанії складає близько 1 млрд. Після того, як ми зрозуміли, що складу в Гостомелі більше немає (головний склад компанії площею 33 000 кв. м, – Forbes), а відповідно і третини товарних активів компанії, потрібно було вирішити, як вижити і рухатися далі. Сума боргу перед постачальниками через знищений товар досягала 650 млн грн.
Як ви домовилися з постачальниками щодо боргу?
Перші півроку великої війни довелося домовлятися по всім питанням: стосовно компенсації витрат за товар, втрачений на центральному складі – з вендорами, стосовно оренди локацій – з орендодавцями, з власним персоналом і звісно – з покупцями. Необхідно було запевнити їх, що ми продовжуємо працювати і на нас можна розраховувати.
З усіма досягли компромісу: з постачальниками домовились про відтермінування боргу, з іншими партнерами знайшли різні способи розвʼязання проблеми.
Скільки магазинів постраждало через війну? Яку частину вдалося відновити?
До 24 лютого мережа «Фокстрот» оперувала 169 магазинами. Внаслідок ворожих атак завдано шкоди, як мінімум, 20-ти. Повністю було зруйновано 6. З них у 2 у Харкові – наш флагман на Вернадського та в ТРЦ «Караван», Херсоні – ТРЦ Fabrika, 2 у Маріуполі, Мелітополі. Третину ми відновили.
Чи багато магазинів залишається в окупації? Яка їх доля?
На тимчасово окупованій території – 7 торгових точок. В частині з них – Енергодарі, Токмаку, Бердянську – через відмову персоналу співпрацювати з окупаційною владою магазини були опечатані місцевими колаборантами і з високою ймовірністю пограбовані.
Інші магазини постраждали під час бойових дій, приміром в окупованому Рубіжному. Знищено ТРЦ в окупованій Новій Каховці, де також був наш магазин. Невідома остаточна доля магазину в Лимані.
Скільки магазинів закрили, як обирали, які треба закривати?
Планувати роботу з тими ресурсами, які у нас залишились після понесених збитків, було складно. Для цього ми ухвалили фінансову модель на цілий рік, яка передбачала правильне управління кожною гривнею. Ми жорстко дотримувалися цієї моделі. В результаті протягом перших місяців 2022 року ми закрили 100 магазинів, але згодом відновили 60.
Це було усвідомлене рішення – закрити частину точок, оскільки ми не мали достатньо товару та фінансів, щоб підтримувати їх функціонування. Тут керувалися принципом економічної доцільності, географії розташування та безпекової ситуації.
Зазначу, що у тому фінансовому плані ми не скоротили витрати компанії на допомогу Силам оборони України, за час повномасштабного вторгнення компанія передала захисникам техніки на 20 млн грн.
Наскільки було складно свідомо «відрізати частину тіла» компанії?
Треба було подолати певний психологічний барʼєр, щоб самостійно відмовитись від якоїсь частини бізнесу заради виживання компанії загалом. Але у той момент ми думали у зворотному напрямку. І це було правильне рішення. Дотримання цієї моделі дозволило нам до «високого» сезону (жовтень-січень) розв’язати всі задачі, оздоровити свою економіку і успішно пройти його навіть попри блекаути.
На початок 2023 року у нас уже стабільно працювало 114 магазинів. У листопаді – ця цифра становить 121. І до кінця календарного року вона збільшиться ще на кілька магазинів. Якраз до річниці звільнення міста від окупантів, з 9 листопада, відновили повноцінну роботу магазину в Херсоні, який працював у форматі точки видачі онлайн замовлень), а незабаром – плануємо грандіозне відкриття нового «Фокстрот» у столичному ТРЦ Ocean Plaza. У грудні відкриємо ще один магазин у Стриї на Львівщині.
Як змінювався попит на побутову техніку та електроніку з початку війни? Чи повернувся на довоєнні показники чи ще значно менший?
У 2022 році продажі в гривні скоротилися на 20-25% рік до року, в штуках – на 30-35%. Відбувся суттєвий перерозподіл попиту у бік портативних гаджетів, зумовлений вимушеною міграцією українців та запитом на мобільну електроніку для фронту. Ближче до кінця року почалося поступове відновлення традиційного попиту, до якого ще додалися зарядні станції та аналогічні товари.
За дев’ять місяців 2023 року ринок споживчої електроніки та побутової техніки відновився до рівня 2021 року у гривневому еквіваленті, у натуральному виразі спостерігається падіння на 25% до довоєнного періоду. Очевидно, що найбільше зростання рік до року відбулося в період лютий-квітень, оскільки на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ринок максимально скоротився.
У 2023 порівняно з воєнним 2022 роком найбільше зростав попит на товари для догляду за оселею, кухні та розваг удома. Сприятливими факторами стало припинення блекаутів, повернення частини наших співвітчизників у свої домівки та суттєве зменшення загрози вторгнення ворога у низку регіонів країни.
«Фокстрот» планує включення збитків на 1 млрд грн до тих, що має компенсувати держава-агресор. Як має відбуватися процедура? Коли реально ви оцінюєте можливість отримання компенсації збитків від РФ?
Перше, що ми зробили, коли отримали звістку про втрати активів, почали це фіксувати і документувати, де це було можливо. Була задіяна група юристів і фінансистів, які підготували пакет документів і детальний звіт.
Ми очікуємо, що в осяжному майбутньому буде розроблений і напрацьований дієвий механізм компенсації шкоди, завданої агресором українському бізнесу. В рамках цього будемо ініціювати включення суми наших збитків у централізований позов або ж за наявності успішних кейсів – подаватися до суду самостійно.
Це точно буде не завтра, а лише після беззаперечної перемоги України, у наближення якої зараз робить внесок кожен український бізнес.