Читайте новини і аналітику про ритейл та e-commerce в Україні на нашій сторінці в Facebook, на нашому каналі в Telegram, а також підписуйтеся на щотижневу e-mail розсилку.
Зруйнована торгівельна нерухомість та втрачена можливість управління бізнесом на тимчасово окупованих територіях. Яких збитків встиг зазнати бізнес в Україні за час повномасштабної війни?
Фото: Вечірній Київ
Починаючи з 24 лютого більшість ритейлерів частково або повністю призупиняли свою роботу, йдеться зокрема про фешн-операторів, операторів фуд-сегменту, логістичних компаній та ТРЦ. За даними Київської школи економіки, станом на 18 квітня, збитки через руйнування та пошкодження торговельних центрів оцінюються в $249 млн.
Проте майже через два місяці бізнес в Україні поступово відновлюється. Так, “Новій пошті” вдалося відновити роботу половини мережі точок сервісу після їх закриття. Відновлюють свою роботу й ТРЦ, серед великих професійних об’єктів Києва —ТРЦ “РайoN”, ТРК “Проспект”, ТРЦ Gulliver, River Mall та ЦУМ. Проте досі на паузі залишається бізнес на тимчасово окупованих територіях. Як зазначають в компанії “Eva” над магазинами, які знаходяться там, повністю втрачено управління.
Журналістка Retailers дізналася, як працюють ритейлери, ТРЦ та поштові оператори в умовах повномасштабної війни, та яких втрат вже встигли зазнати за цей час.
Як працюють ТРЦ та орендарі?
Через активні бойові дії в північних, східних, та південних регіонах країни, діяльність багатьох торговельних центрів була припинена. За інформацією аналітиків Colliers, оператори фуд-сегменту та магазини товарів першої необхідності, що мають локації в рамках ТРЦ, переважно теж призупиняли роботу на короткий термін, або працювали безперервно. На сьогодні вони продовжують діяльність, частково працюють оператори спортивного та фешн сегменту. Серед фешн-операторів активного повернення до торговельних центрів не спостерігається, зазначають у Colliers.
Про роботу майже всіх орендарів у ТРЦ Проспект, "РайON", “Сонячна галерея” та “City Mall” повідомляє директор з орендних питань Arricano Денис Корнута. Майже всі орендарі працюють і в ТРЦ Forum Lviv та Lubava за винятком групи Inditex та McDonald’s інформують в Budhouse Group.
Фото: RAU
Незважаючи на те, що орендарі повертаються до роботи, у Colliers повідомляють про проблеми з якими вони стикаються під час бойових дій на території України. За їхньою інформацією, найбільш гостро відчувається падіння купівельної спроможності та обмеження в роботі ТРЦ.
ТРЦ також мають труднощі, зокрема пов’язані з обмеженим потоком грошових платежів та нестатком фінансового ресурсу для підтримки діяльності. Незважаючи на це, є ТРЦ які втримали відвідуваність, так в "Budhouse Group" зазначають, що у ТРЦ “Lubava”(Черкаси) відвідуваність наразі складає приблизно 80-85% від звичайної, у ТРЦ Forum Lviv відвідуваність така ж сама, як була раніше, а іноді навіть вище (цифр у компанії не називають).
Позитивним моментом у роботі під час повномасштабної війни у Colliers вбачають у готовності орендодавців домовлятись та обговорювати вигідні для обох сторін умови оренди. Так, за березень ТРЦ “Forum Lviv” та “Lubava” не нараховували фіксовану орендну плату, тільки комунальні платежі, та ОПЕКС (експлуатаційні витрати). Про взаємний діалог порозуміння із орендарями та ТРЦ говорить і директор із орендних питань Arricano .
Зокрема про гнучкість нарахування орендної плати підтверджують й орендарі. Так у “Фокстроті” зазначаючи, що по тих магазинах, що закрито у зв’язку з бойовими діями, нарахування орендної плати призупинено. В інших, умовно безпечних регіонах, в залежності від ситуації, ведуть перемовини з партнерами щодо орендних канікул на період воєнного стану або ж сплати оренди та експлуатації у вигляді % від товарообороту.
Голова ради директорів ГК “Алло” Дмитро Деревицький теж сверджує, що більшість партнерів ідуть назустріч: “З більшістю партнерів ми домовилися оплачувати лише відсоток від продажу – без фіксованої частини – який становить 2% для “Алло”. З деякими орендодавцями домовилися про загальну знижку 50-70%, оплачуючи лише ті дні, в які працювали. Передплати оренди за березень йдуть в оплату квітня та майбутніх періодів. Щодо пошкоджених об'єктів - то там орендна плата не нараховується”.
Як працюють поштові оператори ?
Як повідомляють в “Новій пошті” за час війни вдалося відновити роботу половини мережі точок сервісу після їх закриття. Усього в компанії вже працюють 4100 відділень, 7600 вуличних поштоматів та кур'єрська доставка і забір у 6100 населених пунктах.
Уся мережа відділень запрацювала у Чернівцях, Хмельницькому та Тернополі. З початку квітня відкрили відділення на деокупованих територіях: Суми, Сумська область та Чернігів. Логістичний оператор повідомляє, що відкривають щодня у середньому 80 додаткових відділень у містах і селах.
«За перший тиждень війни наші обсяги доставки впали на 95%. Якщо до війни ми возили 1 млн посилок на день, то на перший тиждень військових дій ми перевозили лише 50 000 посилок на день. Це у 20 разів менше, ніж до війни» — повідомили в “Нова пошта”.
У компанії зазначають, що у кінці березня зафіксували динаміку зростання – 400 000 посилок, із яких 70% - це онлайн-замовлення, проте це все ще менше, ніж до війни.
"Укрпошта" теж продовжує працювати. Як повідомляє поштовий оператор, щоденно працює до 5000 стаціонарних та виїжджають у найвіддаленіші села і області майже 1300 пересувних відділень.
Найбільшою проблемою після звільнення територій у компанії називають руйнування чи пошкодження центрів обробки пошти, автобаз, відсутність електропостачання і зв'язку. В компанії зазначають, що у випадку якщо відділення зруйновані і не придатні зараз для роботи, то “Укрпошта” співпрацює із старостами, аби отримати приміщення для роботи, і за можливості виконують роботу пересувні відділення.
«Укрпошта робить все можливе, аби утримати міжнародний бізнес. Зокрема, за час війни вже третій літак доставляє продукцію малого та середнього бізнесу до США. Підтримуємо українських підприємців — нам вдалося домовитися із найбільшими світовими маркетплейсами Etsy, еBay, Joom, Wish та Shopify про скасування комісії для продавців з України», — підсумували в компанії.
Як працюють ритейлери?
Ритейлери, теж продовжують працювати на підконтрольних Україною територіях, при цьому інформують про численні збитки.
Виконавча директорка ТОВ “РУШ” (керуючої компанії мережі Eva та Eva.ua) Ольга Шевченко повідомляє, що наразі з більш як 1100 магазинів Eva понад 200 не працюють з різних причин. Також близько 30% магазинів наразі відрізані від логістики — недоступні для постачання товарів. Частина з них продовжує працювати, розпродуючи наявні залишки. Незважаючи на це стабільно продовжує працювати онлайн-магазин Eva.ua. Загалом в інтернет-магазині наразі доступно до замовлення приблизно 50% асортименту довоєнного часу.
У компанії “Фокстрот’ повідомляють що через дії російських нападників мережі вже завдано збитків на понад 1 млрд гривень: згорів центральний склад у Гостомелі, пограбовано та знищено 8 магазинів. Незважаючи на це, ритейлер відновлює роботу від 80 до 100 магазинів щодня.
Про збитки інформує компанія АТБ. Так понад 300 магазинів мережі тимчасово зачинені – через їхнє розташування на території ведення активних бойових дій або через тимчасову окупацію частини української території російськими військами. А майже 100 магазинів у зонах активних бойових дій зруйновані під час обстрілів цивільної інфраструктури та масового мародерства російських військових.
Дмитро Деревицький, голова ради директорів ГК “Алло” зазначає, що до воєнного вторгнення Росії в Україну в компанії “Алло” було понад 340 магазинів, а на початку війни компанія скоротила кількість магазинів до 32, а також закрила офіси на небезпечних територіях.
«Наразі не працюють понад 110 магазинів: 24 з них – зруйновані або пограбовані, решта знаходяться на непідконтрольній території, або в містах, де ведуться бойові дії і є ризики для людей чи майна компанії. Все це призвело до збитків у кілька сотень мільйонів гривень»,— зазначає Дмитро Деревицький.
За його сдовами, незважаючи на збитки, останні тижні “Алло” відновлює діяльність: наразі є відкриті магазини “Алло” в областях Правобережної та Центральної України та у Дніпрі – загалом близько 230 точок, їхня кількість збільшується щотижня. Також компанія починає відновлювати звичні для клієнтів сервіси. Так, з 14 квітня Алло відновила роботу програмам лояльності Алло Гроші та Fishka.
Про руйнування магазинів JYSK повідомляє Country Manager JYSK Україна Євген Іваниця, проте підрахувати збитки у компанії досі не можуть: «Підраховувати збитки під час ведення активних військових дій - марна справа, постраждати може будь-який торговельний центр в будь-якому місті та в будь-який час, як власне вже не одноразово відбувалося з початку війни. Можемо згадати, зокрема, ТЦ "Retroville", Київ; ТЦ "Фабрика", Херсон; магазини в Гостомелі, Бучі тощо… - частина магазинів знищена повністю, до інших ми ще не маємо доступу, а відповідно - можливості оцінити масштаби руйнування».
Що буде зі зруйнованою торгівельною нерухомістю?
Згідно з аналізом, який здійснюється в межах проєкту «Росія заплатить» командою Київської Школи Економіки, станом на 18 квітня загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури, тільки на основі публічних джерел, досягла $84,8 млрд або майже 2,5 трлн грн. За останній тиждень ( з 11 квітня до 17 квітня) прямі втрати економіки України через руйнування та пошкодження цивільної та військової інфраструктури зросли на $4,45 млрд. Зокрема за даними аналітиків КШЕ, загальні збитки через руйнування та пошкодження торговельних центрів оцінюються в $249 млн.
Фото: КШЕ
Провідний експерт Colliers Ukraine в сегменті торговельної нерухомості Ігор Заблоцький прогнозує, що після припинення бойових дій та скасування воєнного стану сегмент торговельної нерухомості не зможе одразу вийти на довоєнні показники.
За його словами, відновлення роботи буде відбуватись поступово, з достатньо складним початковим періодом. Зокрема, залучення інвестицій для відновлення багато в чому залежатиме від здатності держави оперативно запустити механізм відшкодування для власників об'єктів. Він припускає, що якщо це станеться то питання відновлення країни та сегменту торговельної нерухомості буде значно простішим, зокрема і за рахунок залучення кредитних ресурсів на пільгових умовах, що стане поштовхом для фінансування нових проєктів та рефінансування існуючих кредитів залучених до війни, які у післявоєнний період більшість проєктів не зможе обслуговувати через падіння орендного доходу.
Щодо повністю зруйнованих об'єктів, у Colliers зазначають, що їхним власникам доведеться оцінити та зафіксувати збитки та здійснити спробу претендувати на компенсацію. У разі отримання компенсаційних виплат, існує ймовірність, що станом на післявоєнний час, власники будуть проводити аналіз визначення найкращого використання земельних ділянок та розробляти проєкти, які доцільно побудувати замість торговельних об’єктів. Зокрема при реалізації подібних проєктів буде враховуватись розмір отриманих компенсаційних виплат та наявність фінансування на ринку.
Авторка: Вікторія Лаврентій